Саботування діяльності Львівенергоспецремонта зі сторони ДТЕК.

Саботаж діяльності та повне знищення

ВП “Львівенергоспецремонт” руками ДТЕК.

В 2013 році ДТЕК вирішив, що йому невигідно мати в своєму складі внутрішнього підрядника, який би виконував ремонтні роботи на ТЕС ЗАХІДЕНЕРГО. Точніше це вирішили ще раніше, просто в 2013 році вже конкретно «взялися до роботи». «Реформи» почалися відразу після приватизації: в 2012 році було ліквідовано ЛЬВІВЕНЕРГОАВТОТРАНС, підрозділ ЗАХІДЕНЕРГО, який, як зрозуміло з назви, займався автомобільним забезпеченням виробництва електроенергії та виконання ремонтних робіт. Після ЛЬВІВЕНЕРГОАВТОТРАНС прийшла черга ЛЬВІВЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТу. Цей процес проводився в кілька етапів. З подачі директора Зарицького Романа Васильовича (він теж як людина несамостійна, отримав вказівки від донецьких власників), людей, яким залишилося зовсім небагато до пенсії просто випхали адміністративним тиском руками начальників цехів. Весь цей час проводилися, як їх в народі охрестили, «акції»: тим хто звільняється за згодою сторін пропонувалася певна кількість середньомісячних зарплат, від 9 до 2. (Така «акція» діє і в даний час: хто звільниться до кінця червня має змогу отримати 3 середньомісячні зарплати. А від липня до жовтня включно – 2.)
Прийом на роботу був заборонений ще коли частка акцій ЗАХІДЕНЕРГО, яка належить ДТЕК складала 24,9%. Заборонив його Петро Йосипович Омеляновський. Ну і, звичайно, Петро Йосипович доклався до приватизації ще 45,1% державної частки. Конкурентів на торгах не було: ніхто не хотів зв’язуватися з Ахметовим. Це було здійснено у січні 2012 року, коли її продали за 1,9321 млрд грн, тобто фактично по ціні металобрухту. Для прикладу: база відпочинку «Пролісок» в Сколе була оцінена в … 750 гривень. «Подвиг», який здійснив Петро Йосипович, хлопці з Донецька не забули: після приватизації його було призначено президентом НАК «Енергетична компанія України», а згодом в квітні 2013 року на посаду директора Національної енергетичної компанії (НЕК) «Укренерго». На цій посаді він і перебував доти, доки донецькі хлопці були при владі: звільнено 11 березня 2014 року.
І ось в 2013 році було створене ТзОВ ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС, яке було покликане для того щоб остаточно знищити ремонтні підприємства ЛЬВІВЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТ і ГАЛРЕМЕНЕРГО. Директором було призначено громадянина Росії Перепечина Сергія Володимировича, видно не було такої довіри до місцевих перекінчиків, то закликали москаля. Спочатку було розформовано Дніпроенергоспецремонт та інші ремонтні підприємства на сході України. А вже на початку 2014 року, а точніше з 1 березня, планувалося їх ліквідувати, як вони кажуть «оптимізувати», управління перемістити в Запоріжжя. Та не так сталося як гадалося. Завдяки Революції гідності, у колективів підприємств вистачило духу відстояти своє право на існування. Щоб погасити людське невдоволення, було скасовано всі накази щодо зміни структури вищезгаданих підприємств. Але данєцкіе не були б данєцкіми, якби не всунули якогось лайна: була запроваджена грейдова система оплати праці замість галузевої угоди. Якщо у світі ця система покликана підвищити продуктивність праці, то в ДТЕКу вона була «покликана» підняти зарплати вищому керівному складу, основним обов’язком якого беззаперечно виконувати вказівки топ-менеджерів і гнобити колектив, яким йому довірено керувати. Ця система подавалася як надзвичайно прогресивна, та після довготривалої полеміки навіть ідеолог цієї системи директор з управління персоналом Олександр Олександрович Кучеренко визнав: Так, система погана, але краще погана ніж ніякої. Галузева угода, яка діяла і діє для нього значення не має.
В 2014 році ДТЕК запіклувався про здоров’я своїх працівників, запропонував їм медичне страхування з чудовими умовами, але… Попросив відмовитися від положень Колективного договору, що стосуються пенсіонерів, ветеранів, виплат до ювілеїв. На пропозицію колективу щодо самостійної оплати страхування почули відмову. О такі вони турботливі та щирі
Тим часом минув 2014 рік. В 2015 році менагери, які позакінчували Манчестерські школи бізнесу, побували в Японії, зайшли в глухий кут: збитки ростуть з кожним днем, а кредитори вимагають повернення коштів, перепозичити немає в кого. Перестали працювати схеми започатковані за Віктора Федоровича, скінчився топ-менеджмент: коли реконструкції на станціях робилися за державний кошт, ціну на вугілля призначав ДТЕК, тарифи на електроенергію теж (для цього і створювалася вертикально інтегрована компанія, щоб контролювати всі етапи виробництва електроенергії), на всіх посадах, що мають вплив на енергетику стояли свої люди (той же Омеляновський). Тому і закинули вони вудочку, як там дихає ЛЬВІВЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТ, може погодиться на чергову аферу, створення дочірнього підприємства чи щось в такому дусі. І знову виринає пріснопам’ятний Петро Йосипович. Колектив в цілому позитивно сприйняв необхідність змін (чесно кажучи, вже в печінках сидів дебілізм ДТЕКу), але було одне «але»: колектив вимагав щоб нове підприємство мало колективну форму власності, кожен цех мав свою долю, згідно з якою отримував би прибутки чи терпів збитки. Але такі щирі данєцкіє чомусь категорично відмовилися. Процес заглох…
Точніше не заглох, а перейшов в підпілля: всім нав’язувалася думка що ЛЬВІВЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТ – неефективний, дуже висока вартість людино-години. В той же час в ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІСі (дитя ДТЕКу) вартість людиногодини була вищою як мінімум на 10 гривень. Але в чужому оці скалку бачать, а в своєму колоди не помічають. Роман Васильович Зарицький разом з начальником планово-економічного відділу Алевтиною Павлівною Полтавець (теж дуже цікавий персонаж) закрутили гайки і давай вимагати від цехів виконання плану на 150, а часом і на 180%! Що значить: в зміні всього 8 годин? Треба давати стаханівську норму! Мордували весь 2015 рік, а тепер і в 2016 році далі це продовжується.
З початку 2016 року далі промивалися мізки стосовно неефективності, нездатності виконувати ремонти. Знайшовся ворог: контора! Цікава річ, в 2015 році та ж сама контора (адміністрація та управління підприємством) вважалася «священною коровою», недоторканою, а вже в березні 2016 року вітер подув з іншого боку. Роман Васильович почав розповідати, що якщо підприємство не розвивається, то вона розвалюється, що ЛЬВІВЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТ не може виконувати обсяги ремонтів, бо йому не вистачає персоналу, при цьому чисто забув, що за його «управління» персонал підприємства скоротився з 850 до 550 осіб. Каже, що через кляту грейдову систему молоді робітники не можуть отримувати достойну заробітну платню. Не можна прийняти на роботу необхідний персонал. Тому терміново потрібно створювати приватне підприємство поза ДТЕКом на пільгових умовах: 3 роки нам гарантують повну занятість, а ще два роки 50%, будуть забезпечені соціальні гарантії. Прямо рай на землі, але трошки дьогтю: потрібно оптимізуватися. І знову на сцені, хто б ви думали? Вірно, Петро Йосипович! Він часу не втрачав, зареєстрував на доньку з дружиною фірму в Польщі, яка займається ремонтом ТЕС. Персонал частково підібрав з тих, кого знайшов, а частково працівники ЛЬВІВЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТу під час відпусток працювали на Петра Йосиповича. І Роман Васильович їздив допомагати – робітники ж бо його, піклується.
Але «процес» знову не пішов. І знову пішли в підпілля: Зарицький Р.В., Полтавець А.П. Якщо не вдасться створити підприємство, то одним з варіантів реорганізації буде влиття ЛЬВІВЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТу в склад ГАЛРЕМЕНЕРГО, а таких посад там не потрібно – свої вже є. Ударно працював актив протягом квітня, травня і на початку червня відбулася зустріч керівників цехів з власником нового ТзОВ ЕНРЕМО Омеляновським П.Й, в.о. генерального директора ЗАХІДЕНЕРГО Шуваром А.Й. Доповідачем виступив Роман Васильович. Говорив про європейський і світовий досвід стосовно того, що у світі електростанції не мають у своєму складі ремонтних підрозділів. Хіба забув уточнити, що в світі немає жодної теплової станції віком від 50 років і більше. Там станції нові і тільки тому не потребують ремонту. На запитання кого буде скорочено, ухилився від відповіді: конкретики ще немає.
Протягом червня продовжується обробка начальників цехів, щоб ті агітували персонал до переходу в нове підприємство, обговорюється договір між ЕНРЕМО і ЗАХІДЕНЕРГО, але ніхто жодним словом не обмовився про Колективний договір ЕНРЕМО, про механізм забезпечення соціальних гарантій, гарантування робочих місць тому персоналу що перейде в нове підприємство.
І ось 23 червня в руки колективу потрапляють документи, які стосуються створення ЕНРЕМО. Як виявляється, ініціаторами того всього є ДТЕК, а виконавцями програми реорганізації вищезгадані Зарицький Р.В., Полтавець А.П. В якому заплановано ось що:
• програма була затверджена 18 травня Директором з генерації електроенергії Куриленком С.В., а 1 червня – КС Продуктив,
• 20 червня було сформовано списки персоналу, який переходить в ЕНРЕМО,
• до 10 липня проводиться процедура переходу з ЛЬВІВЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТу в ЕНРЕМО
• з 1 липня замість ЛЬВІВЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТу роботи буде вже виконувати ЕНРЕМО,
• 10 липня «Полное прекращение производственной деятельности ЛЕСР», як написано в стратегії переходу ЛЬВІВЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТу в аутсорсінг.
До того персоналу, який відмовиться від переходу, будуть застосовані засоби впливу:
• до 25.05.16 мали надати повідомлення профспілці про вивід персоналу на 1-денний робочий тиждень;
• до 25.06.16 мали надати повідомлення працівникам про вивід персоналу на 1-денний робочий тиждень;
• з 10.07.16 вивід персоналу, що отримав повідомлення в «простій» терміном на 2 місяці
• з 25.08.16 початок роботи персоналу в режимі 1-денного робочого тижня.
• до 31.12.16 звільнення працівників.
Спитаєте, а чому так складно? Чому просто не скоротити працівників? Є дві причини. Перша, данєцкіє вони ж добрі, і, як написано, в стратегії переходу: «Привлечение других участников (крім ЕНРЕМО) потребует жестких решений по персоналу (сокращение штата), которые несовместимы с политикой ДТЕК». Перевести на одноденний робочий тиждень – це не «жесткое решение», це лагідність по-дтеківськи. А друга, яка і є основною, це те що компанія знаходиться в процесі приватизації, держава хоче продати свою частку в компанії, і на цей період заборонено будь-які скорочення.
Для реалізації цього плану розглядалися ще кілька компаній, зокрема Лугстройексперт (Харків) і ЮНАЛЕКС (Одеса). Але ЕНРЕМО, з погляду данєцкіх, має переваги:
1. Практика реформування ЗАХІДЕНЕРГО показала різко негативне відношення до всіх компаній, які приходять з інших регіонів (особливо зі сходу та інших російськомовних).
2. За 2015 рік ЕНРЕМО заробили репутацію серйозного гравця на ринку Польщі.
3. Омеляновського знають практично всі співробітники ЛЕСР. Люди сформували до нього певну думку, більшою мірою позитивну.
Стосовно першого пункту – 50/50 питання не в мові, а в підході: в 2013 році бізнес-блоком генерація керував громадянин Росії Тазін Сергій Опанасович, який виступав за створення СИЛЬНОГО внутрішнього підрядника для виконання ремонтів. Тому він пропрацював всього 8 місяців замість року і мав необережність бути електриком за освітою, а не менеджером. Другий пункт – біс його знає, яка там репутація тої ЕНРЕМО в Польщі, а в третьому хлопці помилися рівно на 50%: дійсно Петра Йосиповича знають практично всі, але ті самі люди дуже добре пам’ятають як відбулася приватизація і тому ставлення до нього здебільшого негативне.
Охорона праці в ДТЕКу це спосіб зекономити фонд оплати праці: за найменше порушення працівникові видається талон, що є підставою для зняття 100% премії. Порушенням вважається зняття куртки спецодягу при температурі 50 градусів, так само карається зняття захисних окулярів, незважаючи на те що окуляри не витримують умов використання, дряпаються, пітніють. В ДТЕКу мали в носі Закони України, в даному прикладі Кодекс Законів про Працю: придумали 5 кардинальних правил, які є підставою для звільнення з роботи, з яких тільки одне відповідає законодавству:
1. Повторення нещасних випадків зі смертельним наслідком, з отримання тяжких травм, групових з причин, що раніше траплялися в бізнес-блоці Генерація
2. Приховування факту випадків, подій
3. Алкогольне, токсичне та наркотичне сп’яніння
4. Виконання робіт підвищеної небезпеки без наряду-допуску
5. Повторна (3 рази) небезпечна дія за рік.
Ці «правила» затверджені наказом по підприємству.
В галузі охорони праці українська мова ігнорується, вимагається проходження перевірки знань працівників в програмному комплексі, в якому більшість документів російською мовою.
Зараз по ТЕС проводяться чистки, скорочують оперативний персонал.
За період «управління» ЗАХІДЕНЕРГО ДТЕК позбувся близько 4 тис. чоловік, але все це було зроблено лагідно, з ніжністю, зовсім не жорстко.

5 Відповідей

  1. Петро сказав:

    Нероби пишуть що їх хочуть звільнити, звикли сидіти на теплих місцях. Поустраівалі родствеников, дружин і коханок, роздули шатат і сидять там роками. Нероби !!!

    • Ганна сказав:

      Це, напевно, хтось із апарату управління Західенерго пасквіль склав. У мене там подруга працювала трохи, зібрався там “рій однодумців” … фу

  2. Д сказав:

    Там все по родинним зв”язкам. Попасти туди на роботи нереально.

  3. Вадим сказав:

    Нероби! Жидівське кумобратство, встидались би! Омеляновський…….. красун, і так як він зробив для людей добра, більше ніхто не робив і не зробить я не пригадую в цій галузі кращих!

  4. Анонім сказав:

    Бюрократи жидівські, добре що розігнали, а то пригрілись і собі подібних гріли! Робочий склад цих організацій достойний поваги, а клерки які пишуть такі статті – це просто жаби та нероби,привикли красти і нічого неробити!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.