Вибори мера Львова 2020: Боротьба за право поборотися із Садовим – новини Львова

Після того, як основні кандидати на посаду міського голови Львова оголосили про участь у виборах, Depo.Львів вирішив нагадати, хто вони, чим відомі, а також проаналізувати шанси на перемогу чи на потрапляння хоча б у першу п’ятірку.

Для когось сподівано, а для когось і несподівано про свою участь у виборах заявив чинний міський голова Андрій Садовий (Самопоміч). Несподівано, бо ще минулого року він офіційно повідомив, що нинішня його каденція – остання, і більше він не має бажання бути мером. А сподівано, бо навряд чи можна було би вірити цим словам Садового після його провалу на виборах президента 2019 року. Очевидно, що після цього він мусив би боротися за посаду міського голови, щоб ще на деякий час залишитися у вищій лізі української політики.

Андрій Садовий

Офіційними ж причинами для балотування, про які сказав сам мер, стали банальні речі: не встиг доробити почате, епідемія коронавірусу, зменшення бюджетних надходжень, не може залишити місто у важкий час тощо.

Садовий обіймає посаду мера Львова з 2006 року. Тоді він виграв з невеликою перевагою у кандидата від блоку “Наша Україна” Василя Куйбіди. В той час львів’яни, як і вся Західна Україна, молилися на цю партію, і, здавалось би, її висуванцю забезпечена перемога. Проте так не сталося. При цьому тоді Садовий був членом тої самої “Нашої України” і на партійних праймеріз програв екс-меру Василю Куйбіді. Проте вирішив балотуватися як самовисувнець, і вже на самих виборах взяв реванш. Двічі переобирався: відносно легко – в 2010 році, вже важче – в 2015-му. П’ять років тому для перемоги йому вже знадобився другий тур. Варто нагадати і ще одну річ, про яку не люблять згадувати в оточенні Садового: до 2006 року він кілька разів провально балотувався на посаду мера Львова.

Так чи інакше, але Садовий у 2020 році залишається найбільшим фаворитом мерської кампанії. Визнають це і соціологи, і його конкуренти. Садовий міг би вже достроково святкувати перемогу, якби не вибори у два тури. А саме у другому турі його теоретично може чекати сюрприз.

За вихід у другий тур до Садового ведуть боротьбу кандидати від “Свободи” Руслан Кошулинський та від “Європейської солідарності” Олег Синютка. Націоналіст не вперше бере участь у виборах мера Львова, і саме він попсував нерви Садовому у 2015 році, коли взяв у першому турі друге місце. На щось подібне він розраховує і зараз.

Руслан Кошулинський

Руслан Кошулинський в політиці давно. З 1996 року – член СНПУ (нині – Всеукраїнське об’єднання “Свобода”). У 2010–2012 роках був головою фракції партії Львівській міській раді, членом постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету.

Руслан Кошулинський

У 2012–2014 роках – народний депутат України VII скликання. Пройшов до Верховної Ради України за партійним списком ВО “Свобода” під номером 12. А 13 грудня 2012 року був обраний Верховною Радою України на посаду заступника Голови Верховної Ради України.

Його прихильники полюбляють нагадувати, що 20 лютого 2014 року Кошулинський, єдиний на той час легітимний представник керівництва ВР в країні, з власної ініціативи зібрав народних депутатів на засідання Верховної Ради, щоб припинити кровопролиття на Майдані. Того дня на пропозицію Кошулинського депутати проголосували за усунення Януковича від влади та повернення “Беркуту” на місця дислокації. Рішення, ухвалені на тому засіданні, стали для світової спільноти підставою визнати зміну влади в Україні легітимною.

Після перевиборів 26 жовтня 2014 року “Свобода” до парламенту не потрапила. Отримавши повістку 5 лютого 2015-го, склавши присягу та пройшовши 26-денний навчальний курс на Яворівському полігоні, Кошулинський відправився артилеристом в АТО у складі у 44 артилерійської бригади. Проходив службу на Донбасі в званні старшого сержанта. У 2015-му закінчив службу, щоб взяти участь у виборах міського голови Львова від ВО “Свобода”. Зумів пройти в другий тур, де здобув 36,86% голосів, поступившись перемогою чинному міському голові Львова Андрієві Садовому (61,1 %).

Олег Синютка

Олег Синютка вперше бере участь у виборах мера Львова. З листопада 2006 року він працює у місті, куди, за іронією долі, його запросив мер Андрій Садовий на посаду директора департаменту економічної політики Львівської міськради. у липні 2007 року Синютка став першим заступником міського голови Львова.

Олег Синютка

До Львова Синютка переїхав з Івано-Франківська, де також був першим заступником міського голови протягом 2002-2006 років. За чутками, неприбраний сніг у день виборів став однією з причин його програшу на виборах мера Івано-Франківська, адже на час виборів він не брав відпустки і продовжував виконувати обов’язки заступника міського голови.

З 2014 до 2019 року Синютка обіймав посаду голови Львівської обласної державної адміністрації. Підлеглі про нього відгукувалися як про строгого, але справедливого керівника і господарника. Синютка заслужив таку довіру від президента Петра Порошенка, що займав посаду губернатора майже усю його каденцію, встановивши своєрідний рекорд для Львівщини. У 2019 році він став депутатом Верховної Ради за списком партії Європейська солідарність.

 

Другий тур на виборах мера Львова матиме такий вигляд, або такий

Серед переваг Синютки у боротьбі проти Садового називають те, що за майже 8 років роботи першим заступником Синютка добре вивчив Садового. Але те ж саме можна сказати і про мера, який мусів би добре знати свою “праву руку”. Також варто відзначити, що, на відміну від Кошулинського, кандидат від ЄС останнім часом наростив свою медійну присутність, а також набагато більше присутній на зовнішній рекламі у місті. Висування його кандидатури особисто благословив екс-президент Петро Порошенко. Очевидно, що останній ще не раз приїжджатиме агітувати за свого протеже, особливо, якщо той вийде у другий тур. А думка Порошенка досі щось важить для великої кількості львів’ян. Серед слабких сторін можна згадати те, що донині Синютка працював на посадах, на які його призначали, а не обирали. І досвід в балотуванні на посаду мера у нього роки негативний.

Не хочеться образити решту кандидатів на посаду мера Львова, але усі вони виконують скоріше роль масовки. І в кращому випадку можуть боротися за 4-5 місця, які нічого не дають, крім перспектив розкручування рейтингу на наступних виборах мера Львова, чи здобуттю голосів партіями, які вони представляють на цих виборах міськради

З них варто виділити кандидата від партії “Варта” Ігоря Зінкевича, який вдруге бере участь у виборах мера Львова, має всі шанси додати голосів у 2020-му порівняно з 2015-м і претендує на чисте четверте місце. Інші регулярні учасники мерських перегонів, як Ігор Васюник, Оксана Юринець (УДАР), чи Володимир Гірняк (Громадянська позиція) у кращому випадку повторять результат минулих виборів і навряд чи зможуть розраховувавати на підтримку понад 5% львів’ян.

Також примарними виглядають шанси на здобуття хоча б понад 5% голосів “свіжими кандидатами” від парламентських політичних сил. Йдеться про представника від ще минулого року популярної у Львові партії “Голос” Ярослава Рущишина  і Тараса Кльофи, який балотується від “Слуги народу”. Їхнім гаслом могло би стати – “головне не перемога, а участь”. Вперше візьме участь у виборах мера Юлія Гвоздович (Українська Галицька партія). З цікавого – користувачі прмітили її схожість зі Степаном Бандерою.

Ну, і традиційно є група кандидатів, яка бере участь у виборах, керуючись принципом “не дожену, то хоч зігріюся”. До них можна віднести Остапа Стахіва від “Ідеї Нації”, фішка якого на цих виборах – невизнання коронавірусу, лікаря Наталію ван Доеверен від “Духовної України”, і ще одного медика – стоматолога Юрія Буня. Прихильники останнього потіштили запуском хештега  #яєБунь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.