Гідрометеорологічна служба: як на Львівщині прогнозують погоду і не тільки

Сьогодні, 19 листопада, в Україні відзначають День працівника гідрометеорологічної служби, якій, до речі, нинішнього року виповнюється 99 років, а ось Львівському регіональному гідрометцентру – 74.

ІА Дивись.info вирішила дізнатися, чим, власне, займається гідрометцентр і що ж відбувається з нашим кліматом.

Не тільки спостереження

Днем народження гідрометеорологічної служби України вважається 19 листопада 1921 року, коли було створено єдину українську метеорологічну службу – Укрмет. У грудні 1929 року організовано Гідрометеорологічний комітет, до складу якого увійшли всі метеорологічні та гідрологічні служби, що існували в Україні.

Хоча насправді метеорологічні та гідрологічні спостереження на території України були розпочаті у Києві 1771 року. Наприкінці XVIII століття систематичні спостереження за погодою, режимом Дніпра біля Києва почав проводити вчений Максим Берлінський. Натомість початком систематичних науково-обґрунтованих метеорологічних спостережень вважається 1836 рік, коли була створена  Луганська метеорологічна обсерваторія.

А ось Львівський обласний центр з гідрометеорології створили 1946 року. І це не лише гідрометеорологічні спостереження, а й спостереження за забруднення навколишнього середовища, прогнозування погоди, підйому рівня води у річках, небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ і навіть прогноз врожайності.

«Практично усі галузі економіки у тій чи іншій мірі залежать від погодних умов та гідрологічного режиму, адже своєчасне попередження про стихійні лиха рятують найголовніше – людське життя. В оперативному режимі працюють спеціалісти відділу метеопрогнозів, секторів гідропрогнозів, агропрогнозів та гідрометеозабезпечення. У відділі метеорологічних прогнозів складаються прогнози погоди на 1-5 діб, вони попереджають про небезпечні та стихійні явища погоди. Гідрологи ж спостерігають за рівнем води у річках чи кригою, коли вона починає танути на ріках басейнів Дністра, Західного Бугу, Прип’яті і не лише Львівської області, а й Івано-Франківської, Тернопільської, Волинської, частково – Рівненської, Житомирської, Хмельницької, Вінницької та Чернівецької областей. Дуже важливою частиною їх роботи є випуск штормових попереджень.

Натомість агрометеорологи займаються, так званими, фенологічними прогнозами, які дозволяють укладати регіональні календарі сезонних робіт у різних галузях господарства, прогнозувати запаси вологи у грунті, також стан озимих перед відновленням вегетації.

Авіаметеорологічна станція «Львів» проводить метеорологічне забезпечення польотів цивільної авіації.

На території Львівської області функціонують 10 метеостанцій та 33 гідрологічні пости.

Загалом у Львівському ЦГМ працює майже 230 спеціалістів.

І хоча вивчення питань кліматології та змін у кліматі, що безпосередньо впливають і можуть впливати на життєдіяльність  людей, не належить до сфери діяльності Львівського гідрометеоцетру, наші фахівці не можуть бути байдужими. На всіх рівнях, офіційних і неофіційних, де тільки є можливість, доносимо інформацію про необхідність збереження та відновлення природного розмаїття Львівщини, очистки водних джерел, шанування Землі.

Процеси глобального потепління найбільше простежуються на прикладі багаторічних змін температури повітря та кількості опадів», – розповідає синоптик, т.в.о. начальника відділу метеопрогнозів Олена Смалюх.

Що не так із кліматом

Як зазначила пані Олена Смалюх, кліматичні температурні мінімуми лишаються сталими і практично спостерігались  лише в минулому тисячолітті, а ось максимуми – ростуть.

До прикладу: у місті Львові впродовж 2019 року 21 раз перекривались абсолютні багаторічні значення максимальної температури, для порівняння – 2018 року було 11 таких випадків.

А ось кількість опадів начебто значних змін не зазнала, однак збільшується кількість та тривалість сухих періодів. Можна нагадати, що в період з 17 липня по 17 вересня 2015 року, по території Львівщини опадів практично не було, тобто спостерігались подекуди невеликі дощі 0,0-2,0 мм, які і дощами не назвеш. Такі погодні умови призводять до того, що кілька років поспіль фіксувались нульові запаси вологи в ґрунті, що для Львівщини не типово. Також в окремі роки спостерігалось суттєве виснаження і річкових запасів та зниження водності. Цього року дещо інша ситуація – ось і виходить «то пусто, то густо», – пояснює Олена Смалюх.

Метеорологиня зазначає, що відбувається підвищення максимальної і мінімальної температури повітря взимку, зменшується кількість морозних днів, опади випадають переважно у вигляді дощу, подекуди з мокрим снігомі, як наслідок – зменшується тривалість зими.

«Значний ріст температури повітря у перехідні сезони зумовлює збільшення тривалості теплого періоду  та за можливого дефіциту вологи зростає посушливість у регіоні.

Температурні зміни особливо впливають на роботу сільськогосподарської галузі. Збільшення тривалості вегетаційного періоду та активної вегетації сприяє вирощуванню більш теплолюбних культур. Однак ранній початок періоду вегетації рослин може призводити до негативних наслідків при пізніх весняних заморозках.

Варто зазначити, що на Львівщині, як і по усій території України, зими цього року не було. Це спостерігалося вперше за увесь час спостережень з 1946 року. Також весною склалися досить неоднозначні, а в окремі періоди аномальні погодні умови. Вперше спостерігався такий надзвичайно сухий квітень. А травень виявився досить холодним і вологим. Також вологим, подекуди надзвичайно вологим, був червень. По деяким метеостанціям кількість опадів в червні перевищила місячну норму вдвічі», – зазначила пані Олена.

Серед найактуальнішим екологічних проблем фахівчиня наголошує на надмірному впливі людей на водні об’єкти, що призводить до кризового зменшення самовідтворюючих можливостей річок та виснаження водноресурсного потенціалу, а до того ще й додається «ідея» побудови на річках Львівщини міні-ГЕС. Крім того, зберігається тенденція до забруднення водних об’єктів стічними водами від населених пунктів, господарських об’єктів і сільськогосподарських угідь. А неправомірне використання сільськогосподарський земель призводить до виснаження грунтів. Погіршується якість питної води.

Олена Смалюх зазначає: проблеми екологічної безпеки, що настільки загострились у наш час, мають свої передумови і нам має вистачити мудрості усвідомити це та понад усе прагнути врятувати Землю, себе та своїх нащадків.

Оксана ДУДАР

Фото: depositphotos.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.