Куди вели шляхи зі Львова більше півстоліття тому. Атмосферні фото

Доктор Олена Степанів у своїй книжці «Сучасний Львів», що вийшла друком в 1943 році, зробила характеристику шляхів, що йшли зі Львова.

Львів завжди був потужним транспортним центром, де сходилися і розбігалися в різні боки дороги на схід і на захід, на північ і на південь, і де можна було зустріти представників різних країн та національностей. Дороги зі Львова завжди вели туди, кути було потрібно мандрівнику у різні часи. Хоча й не завжди шляхи пролягали максимально зручно і з оптимальним плануванням.

Читайте також: Яким був Львів у міжвоєнний період. Ретрофото

Викладач гімназії сестер василіянок Олена Дашкевич (Степанів), кін. 1920-х рр.

Майже 80 років тому Доктор Олена Степанів (Олена Степанівна) в своїй книжці «Сучасний Львів», що вийшла друком в 1943 році, зробила характеристику шляхів, що йшли зі Львова.

Фотографії старого Львова пропонують ознайомитися з оглядом шляхів доктора Олени Степанів.

Стилістика і орфографія повністю збережені і передають дух старого Львова:

Географічне положення Львова характеристичне тим, що через місто проходять головні комунікаційні шляхи східної частини європейського континенту. Місто лежить на дорозі найбільш догідній для сполучення Балтики з Чорним Морем, що зв’язує чорноморські порти: Одесу, Констанцу з балтійськими: Мемлем, Кенігсбергом, Данціґом.

Брюховичі, головна алея. Фото 1913 року З другої сторони, по північній стороні гір Карпат, Судет, Альп існує природний континентальний шлях, що веде з західної Европи до східної і на Близький Схід через Київ, Харків, Ростів, та водяний шлях з чорноморських портів до Батумі і Баку, центрів транспорту прикаспійських країв. Ті шляхи сходяться у Львові в один великий вузол.

На трасах тих шляхів, якими користуються вже багато сторіч, утворилися численні господарські осередки, що зв’язані між собою залізничними лініями, битими шляхами, а навіть частинно водними дорогами.

Читайте також: Фото Львова перемогло у спецномінації конкурсу «Вікі любить пам’ятки»

До Одеси і інших чорноморських портів веде т. зв. подільський шлях через Тернопіль і Проскурів. В Золочеві відгалужується від нього шлях на Рівне. Це частина історичної дороги Краків-Львів-Київ. Він відіграв без сумніву визначну ролю у зв’язку Сходу з Заходом. На підміськім відтинку цього шляху лежать промислові оселі: Лисиничі (фабрика дріжджей), Винники (фабрика тютюну) і Чортівська скеля – місце підміських прогулянок. Рух на цьому шляху нерівномірний, зокрема до Винник.

Початок «цісарської дороги» на Золочів (Верхній Личаків). Фото 1890-х років  

Ярославський шлях виходить з міста, під назвою Янівської, потім Перемиської дороги. До нього прилучуються в околиці Львова відгалуження межиморського і прикарпатського шляхів. Ярославський шлях веде зі Львова через Янів на Яворів, Ярослав, Краків. Як частина давнішого історичного шляху Краків-Львів-Київ, він відіграв важливу ролю в історичному розвитку міста. Сучасно не має вже тієї вартости, що давніше. Він сполучає тепер Львів з такими місцевостями, як: Янів – центр водного спорту, та лікувальні місцевості – Немирів, Шкло. Шлях зі Львова через Городок на Перемишль – Краків (перемиський шлях) має окреме значення, бо сполучає Львів через Краків з Віднем. В часі совітської влади сполучав він тільки з місцевостями, розташованими на пограничній смузі: Перемишль, Мостиська, Судова Вишня.

 

Читайте також: У мережу виклали раритетні фото засніженого Львова у 1960-му

Янівський став і Королева гора

В напрямі на Зимну Воду відгалужується від шоси дорога, що веде в південнім напрямі через Рудки на Самбір-Турку-Ужок. Має вона радше туристичне значення, бо веде в горішній район Турчанського повіту. Посилення механічного руху невелике, за винятком відтинку, що веде зі Львова до Любіня, лічничої місцевости.

Жовківська дорога веде зі Львова через Жовкву на Раву Руську-Люблин-Варшаву, від Жовкви йде від неї відгалуження на Сокаль, Володимир, Берестя над Бугом, Вильно. Виходить вона зі Львова Жовківською вулицею на пн.-сх. В Куликові скручує на пд.-зх. східним обніжжям Розточчя і далі йде через Жовкву на Раву Руську. Є це траса давного Холмсько-Галицького шляху, який відіграв чималу ролю в історичнім розвитку Львова. Сучасно має менше значення, як перед 1939 р. – властиво цей шлях сполучає тільки Львів з найбільшим містом в ГГ – Варшавою. Міська частина шоси перевантажена обслугуванням північної-промислової частини міста. Те саме можна сказати про підміську частину, що має великий рух в напрямі на Жовкву І Раву Руську. В Збоїськах відділюється від Жовківського шляху шоса, що сполучає Львів через Кам’янку Струмілову і Радехів з Луцьком. Вона біжить вздовж залізничної лінії Львів-Стояків в пн.-східнім напрямі і сполучає Жовтанці та Кам’янку Струмілову з містом.

Фото Жовківської рогатки. Фото 1894 року

Винники, 1905-1914рр.

Крім вищезгаданих головних шляхів Львів має ще такі магістралі:

  • Шоса І кляси зі Львова через Миколаїв н/Дні- стром до Стрия з відгалуженнями на Дрогобич і Борислав, Сколє і Долину. Вона виходить зі Львова в пд. напрямі – вул. Зибликевича і Стрийською. Значення її (велике, бо сполучує Львів з центром нафтової промисловости – Дрогобичем, з центрами деревообробки: Сколем, Долиною, Болеховюм, а вкінці з прогулянковими і відпочинковими теренами Високого Бескиду та зх. Ґорганів, а також із важливими лікувальними місцевостями: Трускавцем, Моршином, та врешті з базою водного-каюкового спорту в Миколаєві н/Дністрі.
  • Шоса зі Львова через Рогатин на Станиславів-Снятии виходить в місті із Зеленої вул. в пд.-сх. напрямі. Біжить рівнобіжно до залізничного шляху Львів-Станиславів і лучить Львів з Сиховом, Бібркою. Вона має значення як шлях в зв’язку з туристичним центром – Чорногорою.

Панорама Львова, 1920-1930-ті рр.

Позатим маємо ще дороги льокального значення:

  • Шоса II кл. Львів-Брюховичі, що виходить з міста Замарстинівською вул. Її головне завдання обслужити прогульківців до відпочинкової оселі в Брюховичах.
  • Асфальтова дорога, що відгалужується в Збоїськах від шоси Львів-Жовква на схід через Муровані Ляшки, Сороки вздовж долини Полтви на Яричів, Броди і Київ.
  • Глинянський тракт – стара дорога через Підбірці, Королівську Білку, на Глиняни.
  • Дорога до Щирця через Глинну і Наварію в продовженні вул. Вулецької і Кульпарківської.

Всі ці підміські дороги, що постали впродовж кількох сторіч, зв’язали сильно Львів з околицею.

Читайте також: Львів у минулому і тепер: будинок Празького банку. Раритетні фото

Загальний вигляд Бібрки. Поштівка 1910 року  

Міські відтинки магістралей і доріг творять скелет вуличної сіті міста Львова, вказуючи одночасно напрям розвою розбудови міста, що відбувалося саме в тих напрямах. Підміську мережу шляхів характеризує брак довкільних доріг в найближчім сусідстві міста, які дозволяли б минати Львів, не заходячи до нього, напр. Винники-Збоїська, Зимна Вода-Брюховичі-Рудно. Доперва у віддаленні близько ЗО км. від Львова, де розкинулись оселі Жовква, Бібрка – видно довкільні шляхи сполучень, що в’яжуть ті місцевости, за винятком Миколаєва з Бібркою.

Фото зі сайту Фотографії старого Львова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.