Завдяки йому засяяв світ: винахідник гасової лампи Йоган Зег

Більшості ім’я Йогана Зега асоціюється із гасовою лампою, яку він винайшов, чи фармацевтикою, чим він займався упродовж життя. Проте історія цього чоловіка ще набагато цікавіша та не обмежується аптеками чи виробництвом.

ІА Дивись.info розповідає про життя видатного винахідника, що навіть попри шалені звершення було наповнене великим горем.

Екскурсовод-краєзнавець Віталій Пристава розповідає, що майбутній нафтовий магнат народився у польському Ланьцуті понад дві сотні років тому та одразу зазначає, що за походженням Зег був чехом. Його батько Йоган був аптекарем, що й надихнуло його сина піти слідами тата.

Хлопчик навчався у Дрогобичі та Самборі у гімназіях: тут він здобув початкову та середню освіту.

«З тринадцятирічного віку малий Ян почав працювати учнем у аптеці, де й вивчав місцеві нафтопродукти. Тут він провів декілька років, поки в 1844 році, тобто в 27 років вступив до Віденського університету», – говорить краєзнавець.

Тут упродовж двох років Ян Зег опановує фармацію та успішно складає іспит і захищає ступінь магістра та повертається згодом до Львова.

З 1848 року Зег працює у львівській аптеці Петра Міколаша «Під золотою зіркою», що розтошована на нинішній вулиці Коперника, 1. У середині XIX століття аптека була наймасштабнішою на Галичині. Як зазначає пан Віталій, це була триповерхова будівля, де на першому діяла аптека, крамниця та кілька магазинів, інші поверхи слугували житлом.

Сьогоднішній вигляд аптеки «Під золотою зіркою», де працював Йоган Зег. Фото: АртЛайт

Сьогодні на легендарному місці розгорнули однойменну кондитерську, де проводять екскурсії для туристів, позаяк на локації вдалось зберегти деякі речі того часу.

«До аптеки «Під золотою зіркою», де працювали Ян Зег та Ігнатій Лукасевич, який також був фармацевтом і хіміком-технологом, привезли нафту, і вони, відповідно, зайнялись її дистиляцією. Ян Зег настільки активно працював із нафтовими виробами, що постійно його одяг був просякнутий тим запахом», – додає Віталій Пристава.

Фото: Микити Печеника

Сам Зег разом із колегою пірнає з головою у науково-дослідницькі справи та досягає поставлених цілей.

Сяйво у аптеці

Згодом, 1852 року, власник славнозвісної аптеки Міколаш створює при аптеці хіміко-фармацевтичну лабораторію, закуповує у дрогобицького підприємця Абрагама Шрайнера, колишнього бориславця, центнер бориславського недосконалого дистиляту гірської нафти з дуже неприємним запахом.

Він доручає Йогану Зегу здійснити дистиляцію продукту. Після довгих тижнів лабораторних експериментів Ян Зег успішно виконує поставлене завдання — дистилює та очищує нафтової ропи на окремі фракції. Для очищення нафти Ян Зег використав концентровану сірчану кислоту та содовий розчин.

30 березня 1853 року у Львові, в аптеці «Під золотою зіркою», у бляшаній лампі, виготовленій львівським бляхарем Адамом Братковським, вперше публічно «засвітився» одержаний нафтопродукт, який як Ян Зег, так і інші називали просто нафтою, що застосовувалася для освітлення.

«Наступного дня цей винахід вже застосували у міській лікарні на вулиці Личаківській, 26 (сьогодні — Військово-медичний клінічний центр західного реґіону). Там освітили приміщення лампами Адами Братковського та нафтового дистиляту Зега. До речі, Братковський був львівським бляхарем, котрий у цьому ж 1953 році виготовив і вдосконалив гасову лампу», – веде далі краєзнавець.

Військовий шпиталь на вулиці Личаківськй у Львові, де 31 березня 1953 року вперше використали для освітлення гасову лампу, винайдену день перед тим Яном Зегом. Фото: Тетяна Лісова, гугл-карти.

І вночі 31 березня завдяки освітленню вперше у світі провели хірургічну операцію лікарем Заорським пацієнтові Владиславу Холєцкому.

У світі гасову лампу пізніше прозвали «Віденською». До слова, Зег зайнявся удосконаленням гасової лампи та зробив її циліндричної форми.

Ще 27 травня 1853 року Зег подав до Намісництва у Львові заяву про можливість запатентувати винахід на очищення нафти хімічним шляхом. До заяви додано опис винаходу і прохання збереження таємниці цього винаходу та квитанція про оплату в розмірі 40 флоринів конвертованою валютою.

Привілей був виданий у Відні 2 грудня 1853 року на ім’я Йогана Зега, магістра фармації у Львові та оголошений у пресі.

З того часу, пояснює нам Віталій Пристава, Зег присвячує весь час царині нафтопереробки.

Три крамниці та горе з вогню

«Певний час у нього функціонувало три магазини, які знищили пожежі. У лютому 1958 року в одину із крамниць у Львові привезли діжку з нафтопродуктами, проте її везли просто з заводу і, вочевидь, вона пошкодилась. Чисто випадково якийсь перехожий кинув недопалок у те місце, де пролилась речовина, і все спалахнула», – розповідає краєзнавець.

У пожежі загинули дві продавчині, серед яких була кохана дружина Йогана Дорота.

«Одружився він на Доротеї з роду Облочинських, і сталось так, що під час пожежі у магазині вони з сестрою загинули. Їй був 21 рік, а її сестрі Герміні – 17. Усі, до речі, думали, що винен у всьому Зег, оскільки він був власником того магазину, та це не так. Задля того, аби відновити справедливість та показати власну приязнь до роду Облочинських, він одружився на третій, найстаршій, донці Марії. У них народилось двоє донечок у доволі солідному віці. Йому було вже за 50-ть», – продовжує розповідь пан Віталій.

Він додає, що на надгробку в Доротеї і Герміни є куля, охоплена знизу полум’ям. На кулі стоїть Доротея, яка намагається врятувати свою сестру Герміну від загибелі. Вони поховані на Личаківському кладовищі.

Зважаючи на горе, Йоган Зег певний час усамітнився та припинив працю, та невдовзі чоловік засновує ще одну крамницю з продажу нафтопродуктів, що сьогодні розташувався би на львівській вулиці Театральній навпроти театру імені Марії Заньковецької.

Віталій Пристава говорить, що дві крамниці горіли внаслідок недотримання пожежної безпеки самим винахідником, бо той сильно захопився науковою діяльністю, дослідами, що не помічав нічого іншого.

До слова, остання крамничка діяла на вулиці Краківській. Тут продавались легка нафта для освітлення: її могли придбати всі охочі. Також у магазині можна було купити легку франкції (себто бензин), як рідину для виведення плям з одягу.

Йоган Зен відкриває першу на Галичині цісарсько-королівську Камфінфабрику, де дистилював та очищав нафту у Львові. Окрім цього, тут проводились навчання молодих фахівців.

Зег у Бориславі

21 серпня 58-річний Зег одержав концесію на створення в Бориславі аптеки на вул. Панській (сучасна вул. Шевченка, 12), яку відкрив у березні 1876 року з назвою «Зірка».

Читайте також: Чому Борислав більше не сміється, або Як галицьке містечко стало українським Лас-Вегасом (фото, відео)

«Нафтовий бізнес тоді був одним із найкращих в Європі. Тим паче, що Галичина видобувала 5% світової нафти, поступаючись каліфорнійським родовищам США, Російській імперії. Тут нафта була дуже крутим бізнесом, за який всі змагались. Цілком ймовірно, що орудували бандитські компанії, що займались знищенням конкурентів», – каже краєзнавець Пристава.

Так він працював ще понад 20 років.

Чоловік помирає у 80 років. Йогана Зега поховали на старому цвинтарі у Бориславі, та досі невідомо, де саме його могила.

Лиш кілька днів тому у місті відкрили аптеку-музей Йогана Зега. Це сталось через 2 дні після 124-их роковин з дня смерті винахідника.

Фото: Львівська обласна державна адміністрація

«Ця аптека зараз на місці дерев’яного будинку, що був зруйнований у 50-их роках минулого століття — там, де безпосередньо діяла аптека Зега», – уточнює Віталій Пристава.

У серпні торік проєкт «Встановлення аптеки-музею світового винахідника нафтової промисловості Йогана Зега» виграв грант на Конкурсі ініціатив місцевих карпатських громад, який проводила Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна».

Читайте також: Не тільки пивоварінням: що зробив для Львова німець Роберт Домс

Зазначається, що проєкт реалізовувався у 2 етапи. У 2019 році облаштовували санітарне очищення та благоустрій земельної ділянки, виконували будівельні роботи. Торік відбувалось наповнення музейними експозиціями аптеки-музею.

Мар’яна КОВАЛЕНКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.