Хто заплатить вдруге: чим може обернутися для українців «податкова амністія» від Зеленського

30 березня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкти щодо «податкової амністії» від Володимира Зеленського.

Головний з них передбачає внесення змін до Податкового кодексу України «щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Зокрема, пропонується оподатковувати незадекларовані раніше доходи за ставками 2,5, 5 та 9% в залежності від виду активу та обраного способу виконання податкового обов’язку, а також 18% – у разі встановлення порушення декларантом деяких вимог щодо умов розміщення валютних цінностей у банківських або в інших фінансових установах. При цьому, вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення добровільного декларування, квартира загальною площею, яка не перевищує 120 квадратних метрів, або майнові права на таку квартиру у багатоквартирному жилому будинку незавершеного будівництва; або житловий будинок загальною площею, яка не перевищує 240 квадратних метрів, об’єкти нежитлової нерухомості загальною площею, яка не перевищує 60 квадратних метрів, земельні ділянки, розмір яких не перевищує норми безоплатної передачі, один транспортний засіб особистого некомерційного використання.

Згідно з пояснювальною запискою, прийняття законопроєкту дозволить «створити стимули для виведення з тіні доходів, прихованих від оподаткування, сприятиме підвищенню ефективності протидії розмиванню податкової бази, залученню в економіку України додаткових ресурсів та її активізації, підвищенню податкової культури громадян».

Втім, ці здавалося б «благі» наміри викликали шквал критики, насамперед в експертному середовищі та низки політиків.

Так, народна депутатка, ексголова Комітету Верховної Ради з питань податкової політики Ніна Южаніна заявила, що у випадку прийняття «амністійного» законодавства у його теперішньому вигляді багатьом пересічним українцям доведеться сплатити податки за своє майно ще раз.

«Після цієї кампанії декларування всі, хто має у власності дві квартири будь-якої площі, одну квартиру понад 120 кв. м або один будинок понад 250 кв. м, або ж більш як один транспортний засіб, інші активи понад 400 тисяч гривень тощо, потраплять до зони ризику. Будьте певні! До таких людей, пересічних українців, прийдуть податкові органи, які мають податкову інформацію лише з 1998 року. І спробуйте тоді довести, що на придбання цих активів ви все життя відкладали з офіційної зарплати, яку вже було оподатковано, і не повинні сплачувати додатково ще 5% тільки тому, що так заманулося законодавцям», – написала депутатка в соцмережах.

Вона також нагадала, що доходи отримані з офшорів, які нібито і були чи не головною метою «амністії», уже амністовані.

«Законами №786 і №1117, прийнятими монобільшістю, передбачено: не включаються до оподатковуваного доходу фізичної особи за 2020, 2021 рік доходи у грошовій або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації, припинення іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків. Всі доходи, які будуть отримані з офшорів, будуть легалізовані під 0%», – додає депутатка.

Експерти ж скептично ставляться до самої ідеї «амністії капіталу» в нинішніх умовах. Головною причиною, чому вона не спрацює, вони називають недовіру до влади.

Андрій Новак.

«Ця тема обговорюється вже багато років, як правило, вона активізується напередодні виборів, як один з напрямків реформ, які хоче запровадити той чи інший політик. В цілому економічна ефективність цієї ідеї є під великим питанням. Проблема не в тому, що українські бізнесмени, які працюють через офшори, хочуть тримати свої капітали за кордоном, а в тому, що вони не хочуть сплачувати податки в Україні. На це є дві причини. Самі ставки податків у нас є чи не найнижчими в Європі, але податкова система України надто перенасичена великою кількістю податків, зборів, акцизів, мит та інших платежів. І ця перенасиченість спричиняє накладання податкових баз одна на одну. Підприємець, який захоче сумлінно виконувати все податкове законодавство, ніколи не зможе вийти на прибутковість. Саме з цієї причини йде ухиляння від сплати податків або так звана оптимізація.  Інша причина – недовіра до влади, адже сплата податків, це насамперед питання довіри до того, як держава ці податки використовує через бюджетну систему. Всі громадяни і підприємці зокрема бачать, як влада, м’яко кажучи, неефективно використовує податки, як за рахунок бюджету збагачуються чиновники, які розпоряджаються бюджетними коштами. Тому потрібно працювати в обох напрямках – спрощення податкової системи та підвищення довіри до держави як до ефективного управління, а це можливо лише тоді, коли бюджетні кошти будуть використовуватися ефективно і за призначенням», – каже економіст Андрій Новак.

Відтак, на його думку, амністія капіталу може не дати очікуваних надходжень, на які розраховують політики.

«Тут швидше треба працювати з забороною або великим обмеженням роботи через офшори у законодавстві або взагалі забороняти будь-як офшорні операції на території України з українськими суб’єктами господарювання, фізичними і юридичними особами. Це може дати серйозний ефект», – вважає економіст.

Малоймовірним він вважає і сценарій, схожий до того, який описала Ніна Южаніна.

«Не думаю, що ситуація дійде до «полювання» за власністю і майном громадян. Практика запровадження обов’язкового декларування для держслужбовців показує, що максимум чого цим досягнули – це дізналися з медіа про задеклароване майно. Ні до яких правових дій, як бачимо, це не призводить. Думаю, щось схоже буде й цього разу – масове виведення на публічний рівень задекларованих активів, яке навряд чи призведе до правових наслідків. Рано на чи пізно Україна прийде до того, що декларування буде для всіх громадян. Це практика цивілізованих країн, де громадяни зводять свої баланси, і податкова отримує інформацію щодо їх доходів та витрат і якщо є сумніви, їх перевіряє. Це нормальна практика у  цивілізованих країнах, але думаю, до цього ми дійдемо не швидко. Хіба що це буде умовою вступу до ЄС», – каже Андрій Новак.

Співзасновник і директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін вважає, що саме недовіра до влади стане перешкодою для того, щоб бізнес і громадяни вийняли гроші «з-під подушок».

Анатолій Амелін.

«Якщо ми подивимося на соціологію, яка показує довіру до різних інститутів влади, то побачимо, що у нас немає довіри ні до судової системи, ні до парламенту, які по суті очолюють антирейтинг довіри. Не можна проводити амністію капіталів і розраховувати на позитивний результат без довіри до влади. Люди, які вивели кошти на кордон, почувають себе комфортно. Більша частина з них ці гроші вже легалізувала. Мотивація легалізовувати ці кошти в Україні є дуже сумнівною. У нас немає наступництва влади. Розкриття сум, які люди легалізують, може призвести зі зміною влади до питань з боку правоохоронців та державного рекету. Зміна уряду або президента можуть призводити до зміни правил. І це найголовніший стримуючий фактор для позитивного ефекту від податкової амністії. Крім цього, цей варіант, який пропонується, не мотивує людей діставати гроші із «заначок» і декларувати», – пояснює економіст.

На його думку, бізнес не злякають можливі тотальні перевірки тих, хто не здав декларацій, бо все це не відрізняються від того, що відбувається зараз.

«А хіба зараз правоохоронці не займаються державним рекетом? «Маски-шоу», арешти майна за вигаданими кримінальними справами, отримання хабарів за те, щоб це майно розблокувати. Або арешт активів і передача їх в АРМА, а коли справи програються у судах, виявляється, що ці активи АРМА вже продала – все це вже є сьогодні. Тому люди працюють за принципом: чим менше я покажу – тим менше буде до мене питань», – каже експерт.

Він також вважає, що до більшості пересічних українців влада зі своїми перевірками не добереться.

«У нас немає оцифрованих єдиних баз даних по державних активах і активах громадян. Людей, які відкладали з отриманих у конверті зарплат якісь кошти, думаю, це не торкнеться. Якщо людина купує машину, квартиру, землю – всі намагаються занизити вартість. В угодах вартість вказується неправдива, тому питань до людей буде виникати мінімум», – каже Анатолій Амелін.

Цікаво, що Головне науково-експертне управління Верховної Ради, розглянувши законопроєкт, його не підтримало, зазначивши, що у ньому йдеться не про податкову амністію для порушників, а про «нульове декларування» практично для усіх громадян та щодо усіх активів, незалежно від того, чи набуті вони з порушенням законодавства.

Там також вважають, що законопроєкт містить суттєві ризики для сумлінних платників податків, зокрема у тому, що  легально набуті, а отже, оподатковані у попередні періоди активи будуть кваліфіковані як такі, що набуті з порушенням податкового та іншого законодавства.  Це стосується як готівкових коштів, які чомусь за змістом проєкту усі, апріорі, вважаються такими, що набуті з порушенням законодавства і з них не сплачені податки, незважаючи на те, що в Україні не існує заборони щодо зберігання коштів у готівковій формі.

Відтак, може відбутися повторне оподаткування активів, які набуті за рахунок доходів, з яких вже сплачені податки, збори, інші обов’язкові платежі або ж, власне, є такими доходами.

Як вважають у ГНЕУ, це створить підґрунтя для соціальних конфліктів у суспільстві та підірве довіру громадян до держави.

ГНЕУ також зауважує, що як податкова амністія/амністія капіталів, так і «нульове декларування» вбачаються можливими виключно за умови попереднього усунення причин, які обумовлювали ухилення від сплати податків та зборів, що передбачає одночасне реформування системи оподаткування доходів фізичних осіб.

Також в управлінні вказують, що відсутнє обґрунтування обсягу активів, які не вимагають декларування і вважаються набутими зі сплатою податків. Крім цього, є низка доходів, наприклад, від курсових коливань, продажу власної сільськогосподарської продукції, які на сьогодні не оподатковуються. Доведення законності таких доходів також може бути доволі проблематичним.

Чи врахують всі ці та безліч інших зауважень під час остаточного прийняття законів, наразі прогнозувати важко.

Тим часом в уряді вже розповіли, чого українцям чекати після «амністії».

«Після закінчення амністії ми почнемо оцінювати громадян за видатками: будемо запитувати і перевіряти, а на яких офіційних підставах ви заробили кошти, щоб купити будинок, автомобіль тощо», – пояснив міністр фінансів Сергій Макаров.

Володимир ГАЛЕЧИК

Фото: depositphotos.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.