На Львівщині обвалилася частина муру Палацу Потоцьких

Тривалий час мур перебував у аварійному стані.

Учора, 24 квітня, південна частина цегляного хвилястого барокового муру Палацу Потоцьких, що у Червонограді, завалилася, йдеться на сайті Кrystynopol.info.

Напередодні, 23 квітня, відбулася робоча зустріч на території Палацу Потоцьких у Червонограді за участю представників Червоноградської філії Львівського музею історії релігії, комісії з питань охорони культурної спадщини ЛОДА, відділу культури Червоноградської міської ради, Громадської ради ЧМР, а також місцевих депутатів та небайдужих активістів.

«З поміж інших питань щодо відновлення та ревіталізації об’єкту культурної спадщини національного значення з охоронним номером 130032-Н саме обговорили аварійний стан південної частини цегляного хвилястого барокового муру Палацу Потоцьких та необхідність вжиття заходів. А вже через пів доби, о 5 год. 10 хв. 28 сек. 24 квітня ця архітектурна форма завалилася… Тут на думку спадає ще один такий прояв злощасної долі, коли після анонсування активістами заходів по відновленню вежі Тартаківського палацу наступної ночі з неї відвалився шпиль», – йдеться у повідомленні.

Довідково

Кристинопольський палац (інша назва – Палац Потоцьких у Червонограді) – пам’ятка архітектури місцевого значення у місті Червоноград (колись — Кристинополь), Львівської області.

У 1756-1760 рр. (за іншими даними 1756-1762 рр.) Ф. С. Потоцький (онук Фелікса Казимира Потоцького) перебудував Кристинопольський маєток Ф. К. Потоцького на палац французького стилю й оточив його парком. Це все зробили з великою пишністю і затратою значних коштів та енергії. Палацовий парк площею понад 6 га був подібний на Версальський, з великою кількістю каналів, штучних водоспадів та фонтанів. Парк і палац був запроектований П’єром Ріко де Тірреґайлем.

У 1856 р. після пожежі палац частково перебудували, тоді змінили фасад, але палац зберіг свої загальні риси. Під час Першої світової війни російські війська значно знищили палац зсередини – вони повиривали вікна, двері, сходи, поруйнували каміни тощо. У замку були зали балова, концертна, театральні (менша і більша).   На початку XX ст. замку вже не було. Зараз залишився у жалюгідному стані тільки палац. Тому одним з пріоритетних завдань є реставрація палацу, що надало б йому цінності як туристичного об'єкта.   Нагадаємо, що Львівщина для програми «Велике будівництво» у напрямі «Велика реставрація» підготувала та надіслала документи на відновлення 39-ти об’єктів історико-культурної спадщини.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.