Сьогодні – Великдень. Звичаї та традиції свята

Сьогодні, 2 травня, в Україні відзначають Великдень – найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа. Як розшифрувати його основний посил та як святкувати?

В Україні святкувати Великдень як Воскресіння Христа почали ще наприкінці першого тисячоліття, із запровадженням християнства. Ці обидва свята збігалися у часі (у язичників – весна, рівнодення) і мали однакове значення – перемогу життя над смертю. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, деякі звичаї церква адаптувала під християнські, приміром гаївки, забави, дарування писанок та крашанок.  Дата святкування Великодня не є сталою і кожного року обчислюється за місячно-сонячним календарем.

Велика ніч перед Великоднем

У народі її щиро вважають чарівною, чудодійною, особливою, і неважливо, наскільки хто посвячений у церковні традиції. Люди намагаються не спати, щоб не проспати благословення, не вимикають світло, щоб не пропустити Світлу вість. Це – поглиблене очікування великодньої радості. Особливо це відчутно, коли ніч починає набувати перших ознак світанку і навколо храму тісними рядами розміщуються віряни з кошиками, приготовленими до освячення. Це і паски, і писанки, крашанки, ковбаса, шинка, сало, масло, сіль.

У суботу ввечері читаються святі книги, Великодня Служба Божа триває всю ніч, а вже опівночі починається Свято Христового Воскресіння. Тоді, подібно до жінок-мироносиць, які прийшли до Гробу Господнього, миряни тричі обійдуть під урочисті звуки дзвонів храм, зупинившись перед його зачиненими дверима, ніби перед запечатаним Божим гробом.

І під перший радісний ранковий тропар  “Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах життя дарував!” почнеться ранкова найсвятковіша за всі свята утреня. І святий отець хрестом відкриє двері храму, сповіщаючи, що Христос відкрив нам ворота до неба, і винесуть плащаницю, і з цього моменту на вітання священика “Христос Воскрес!” миряни вітатимуться “Воістину Воскрес!”, і це вітання буде звучати 40 днів, аж до Вознесіння Христового.

Події Всеношної (саме так називають службу, що правиться на Великдень усю ніч) дуже символічні. Саме на Великдень у перші століття після Різдва Христового приймали Таїнство хрещення і миропомазання, упродовж Світлого тижня лишаючись у білому вбранні, яке символізувало даровану Господом чистоту. Тому, ідучи до церкви, вбираються у світлий одяг, новий, вважаючи, що “Хоч і лихацька сорочка, але на Великдень вона завжди біленька“.

Варто зазначити, що до храму на Великдень слід іти усвідомлено, розуміючи суть свята, своєї ролі в ньому, таїнства харчів, які освячуються. Так церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати “скоромне”, себто їсти непісні страви. Щедрий великодній стіл символ небесної радості та символ вечері Господньої.

За святковим столом родина збирається, відразу повернувшись з церкви. Намагаються приїздити звідусіль до батьків, до найрідніших. Кожна родина має свої звичаї, які йдуть від діда-прадіда, у кожної родини свої святкові історії. Світлий день Великодня зміцнює їхні корені, занотовує історії для нащадків, об’єднує родину, а відтак–країну. А звичаї – вони в кожного різні, у кожного мають право на життя. “По вірі вашій та й буде вам!” – говориться у церковних літописах.

У що ми віримо святкового ранку:

  • Почати святковий сніданок цього ранку з освяченого яйця – символу нового життя у Христі.
  • Милосердно поділитися з ближніми та тими, хто потребує, частиною освяченого з великоднього кошика, таким чином поділившись не просто їжею, а радістю Воскресіння Христового, надією на життя вічне.
  • Дівчата вмиваються водою, у яку кладуть освячені крашанки, щоб бути ще вродливішими, “як та крашанка”.
  • Господарі дають окраєчок освяченого хліба худобі – на приплід і на здоров”я худоби.
  • У гості цього дня не ходять, щоб весь рік родина була разом.
  • Жінки снідають стоячи – щоб бути здоровою і моторною.
  • Діти влаштовують “змагання крашанок”: б’ються ними, стискаючи  у руці – у кого крашанка цілою залишиться, у того “голова мудріша”.
  • Дівчата дарують крашанку парубку, який сподобався. Можна придумати, як це зробити, або ж просто пригостити. У цьому є певна магія: кажуть, так можна причарувати хлопця, який сподобався.
  • Після сніданку йдуть на цвинтар, щоб сповістити й померлих, що Христос воскрес.
  • А під вечір розпочиналися дитячі й молодіжні хороводи з веснянками та гаївками; обмінювалися писанками і крашанками, у яких домінує червоний колір – нагадування про кров Ісуса Христа.

Напевне, ще з язичництва прийшов до нас звичай поливаних понеділка і вівторка. У понеділок хлопці обливають водою дівчат, накликаючи жаданий дощ на ниви, або ж беруть відкуп тими ж крашанками та писанками. У вівторок дівчата “зводять порахунки” з хлопцями. І також отримують жартівливий відкуп.

Львівський портал вітає читачів з великим святом Христового Воскресіння. Це найважливіше з-поміж християнських свят, бо показує перемогу життя над смертю, добра над злом, правди над неправдою. Також нагадуємо, що у зв’язку із карантином і ПЦУ, і УГКЦ закликали українців залишатися вдома і дивитися онлайн-трансляції святкових богослужінь.

Під час освячення вірянам необхідно перебувати в масці. Крім цього мешканцям просять утриматися від поцілунків хрестів, ікон та святинь. Людям похилого віку та тим, хто має хронічні захворювання, бажано максимально виключити відвідування служб.

Детальніше ознайомитися із рекомендаціями Ради Церков стосовно святкування Великодня можна за посиланням. Також Львівський портал зібрав розклад богослужінь на Великдень у храмах Львова.

Джерело: Еспресо

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.