Справа Стерненка: зниження суспільної напруги чи відновлення справедливості

Сьогодні, 31 травня, Апеляційний суд Одеси виправдав Сергія Стерненка за статтею про розбій, за якою його раніше засудили до 7 років колонії.

Суд скасував доведеність провини Стерненка за статтею про розбій. Водночас підтвердив провину активіста у викраденні людини, але звільнив його від відповідальності через те, що термін давності за цим злочином сплинув.

Так само суд визнав провину Стерненка за статтею 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами), але водночас судді не визнали вогнепальною зброєю стартовий пістолет та шумові патрони до нього.

Відтак, апеляційний суд виніс вирок Стерненку  – рік умовно.

Раніше Приморський районний суд Одеси визнав Сергія Стерненка винним в розбої, викраденні людини і незаконному зберіганні зброї. Його засудили до 7 років і 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна.

Хто такий Сергій Стерненко

У 18 років Сергій Стерненко брав активну участь у Революції Гідності. Наприкінці 2013-го приєднався до Євромайдану Одеси, незабаром став одним із його лідерів. Брав участь у революційних подіях у Києві, зокрема в протистояннях на вулиці Грушевського 20 лютого 2014 року.

Після створення 5 лютого 2014 року в Одесі «Правого сектору», 22 березня того ж року очолив обласний осередок. Також був одним з організаторів так званої «сміттєвої люстрації», зокрема брав участь у «сміттєвій люстрації» Нестора Шуфрича, який приїхав в Одесу на засідання партії Опозиційний блок. Захищав Одесу від проросійських бойовиків під час протистояння 2 травня 2014 року.

У вересні 2015 проти Сергія Стерненка відкрили справу за підозрою у викраденні людини. 8 вересня Приморський районний суд Одеси заарештував Сергія на 2 місяці, два днів він провів у СІЗО, оскільки 10 вересня Апеляційний суд змінив запобіжний захід, і Сергій був звільнений під заставу в 60 тисяч гривень.

5 лютого 2017 року з власної ініціативи склав повноваження та залишив «Правий сектор».

18 листопада 2017 року Стерненко був одним із учасників акції проти забудови частини території Міського саду Одеси — Літнього театру. Сам з’явився до поліції, коли дізнався, що його підозрюють в організації масових заворушень під час акції проти забудови.

У квітні 2018 року став співзасновником в Одесі ГО «Небайдужі».

Напади на активіста

Через свою активну громадянську позицію на Сергія Стерненка було скоєно три напади. Усі вони сталися в Одесі протягом лютого-травня 2018 року одразу після участі у протестах проти знищення Літнього театру та після того, як він організував серію акцій проти російської культурної експансії в Одесі.

Перший напад

7 лютого 2018 року на Стерненка був скоєний напад в Одесі поблизу будинку, де він мешкає. Двоє невідомих  побили його у під’їзді. Стерненко після нападу тиждень пролежав у лікарні.

Другий напад

1 травня 2018 року в Одесі на Стерненка було скоєно збройний напад. Нападник вистрелив йому з травматичного пістолета в шию ззаду, а потім під час затримання стріляв в очевидців інциденту. Нападника затримано на місці злочину, ним виявився раніше засуджений за розбій Абзал Байкумашев.

Третій напад

24 травня 2018 року в Одесі було скоєно третій напад на Стерненка та його дівчину Наталю Усатенко. Один із двох нападників, Іван Кузнєцов, мешканець міста Чорноморська, був поранений ножем у серце і живіт, від чого й помер. Інший, Олександр Ісайкул, зміг утекти, але протягом доби був затриманий поліцією, проте його навіть не допитали. Згодом нападника поліція відпустила, він у справі вже проходить як свідок, а незабаром Ісайкул втік з України.

Сергій Стерненко під час нападу на нього дістав ножове поранення руки й струс мозку.

Справи проти Стерненка

У вересні 2015 року проти Сергія Стерненка було порушено кримінальне провадження за підозрою у викраденні людини, депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича, який на той момент був членом проросійської партії «Родіна».

Тоді, 2015 року, Сергій Стерненко подав звернення до обласної прокуратури, СБУ та МВС із вимогою притягти Сергія Щербича до кримінальної відповідальності через його антиукраїнську діяльність. Натомість кримінальне провадження було відкрите щодо активіста, якому інкримінували викрадення та завдання тілесних ушкоджень Щербичу, з метою заволодіти його коштами в розмірі 300 гривень.

Зрештою саме за цією справою 23 лютого 2021 року Стерненку було винесено вирок — 7 років та 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією половини майна.

Що далі

ІА Дивись.info поспілкувалася з політичним експертом Андрієм Смолієм та адвокатом Сергія Стерненка Андрієм Писаренко, чому активісту такий суворий термін замінили умовним.

«Судова влада задньої не дала. Є фундаментальне дослідження подій справи, яку кваліфікували як розбій, і за тією статтею провадження закрито, тому що ця подія, цей епізод не доведений взагалі. Тим не менш по викраденню людини та незаконному поводженню зі зброєю залишили у силі вирок першої інстанції. Більше того, всі ці обвинувачення були проріджені з точки зору доказових матеріалів, оскільки були визнані протоколи та висновки експерта балістичної експертизи належним доказом. Натомість все одно залишили у силі вирок 3 роки за один патрон калібру 5.45, який знайшли 2015 року, а у 2021-му дали 3 роки. Це сумно, дуже сумно», — кометує ситуацію адвокат Стерненка Андрій Писаренко.

Натомість політичний експерт Андрій Смолій переконаний, що йдеться про зниження рівня суспільної напруги, а не про встановлення справедливості.

«Насправді Стерненка звинувачували за трьома статтями і лише за однією його виправдали (187). 146 і 263 статті ККУ були також одними з ключових в обвинувальному акті з боку прокуратури, за якими його таки визнали винним. Тобто ми говоримо про те, що покарання за статтею 146 статті застосоване не буде, адже строк давності минув. Покарання за 263 статтею, яке також передбачало утримання під вартою, було пом’якшене – рік умовно.

Чому так відбулось і чому я вважаю, що це половинчаста міра? Тому що, з одного боку, ми бачимо, що влада, судова система пішла на певне пом’якшення, щоби знизити градус напруги і продемонструвати, що влада готова йти на компроміси. З іншого боку, ми бачимо, що судовій системі і владі, яка, на мою думку, так чи інакше впливала на ці рішення, не хотілося повністю виправдовувати Сергія Стерненка», – каже Андрій Смолій.

На його думку, кожна з цих трьох статтей є доволі сумнівною.

«Як насправді говорять експерти і сам Сергій Стерненко, його засудили до одного року умовно за зберігання одного патрона. Навіть сьогоднішнє рішення є політичним, воно є бажанням влади залишитися чи створити певну рівновагу між різними групами у суспільстві і, по суті, сісти на два стільця. Це і не зрада, і не перемога. Добре, що Стерненко буде на волі, але, з іншого боку, ми повинні розуміти, що рішення про рік умовно – це також судимість. Тобто це означатиме, що Стерненко (якщо вища судова інстанція, у нашому випадку Верховний Суд України, не скасує це рішення) не зможе балотуватись ні до Верховної Ради, ні до органів місцевого самоврядування. Якщо вирок буде скасовано, тоді Сесргій дійсно зможе продовжувати свою політичну кар’єру», – каже Андрій Смолій.  

Політичний експерт вважає, що подібні справи проти активістів б’ють по рейтингу влади. 

«Насправді ми бачимо, що є послаблення по справі Антоненка. Щодо інших активістів, наприклад, справи навколо Стерненка – протести під Офісом Президента, то теж є низка кримінальних проваджень. Більшість цих справ просто розвалюються: справи Антоненка, Кузьменко, Дугар, Стерненка, Звіробій, Федини тощо. Вони насправді під собою не мають жодної правової основи, тобто все це здогадки, вимисли, непрямі докази, які свідчать про політичну вмотивованість. Рано чи пізно, якщо немає прямих доказів, щоб довести кримінальні провадження до остаточного судового вироку, вони будуть розвалюватися. Це однозначно б’є по рейтингу влади і тому образу, який останні місяці намагається створити Зеленський, тобто образ такого собі патріота», – резюмував Андрій Смолій.

Софія ДУДАР   

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.