Львів отримає від USAID гранти на реформування медзакладів

Проєкт USAID готовий надати підтримку, зокрема грантову, територіальній громаді Львова задля оптимізації госпітальної мережі.

Про це під час Екстреного медичного форуму «Якою буде медицина у Львові» розповів старший радник, керівник напрямку надання послуг в охороні здоров’я проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» Владислав Одринський.

«Я хотів би наголосити, що мета проєкту – підтримати територіальну громаду Львова в процесі оптимізації своєї госпітальної мережі, особливо в процесі об’єднання медичних закладів. Аби цей досвід був успішний, проєкт надасть технічну допомогу – як аналітичну, юридичну, так і у вигляді грантів на подальші стратегії розвитку медичних закладів. Таким чином я сподіваюсь на подальшу плідну співпрацю», – розповів Владислав Одринський.

«Можемо офіційно підсумувати, що Львів отримає грантову підтримку від USAID щодо розробки і допомоги у розробці комплексної стратегії медичних показників, економічних моделей. Ми за це дуже дякуємо колегам з USAID. Справді, сьогодні така можливість залучення фахових фахівців – це дуже важливо», – додав перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

Владислав Одринський  також презентував дослідження в рамках реалізації проєкту, в межах якого було розроблено методологію розвитку госпітальної мережі.

Як пояснив Владислав Одринський, був використаний підхід кластеризації медичних послуг.

«Кластер – це велика територія з населенням понад 150 тисяч Львівський госпітальний округ поділений на 7 кластерів. У Львівській області це співпадає з укрупненими районами. Я б хотів звернути увагу, що коли ми розглядаємо територіальні громади, важливо розуміти, що територіальна громада є частиною великого кластеру. Ми бачимо, що Львівський кластер – один із семи, але він обслуговує населення більше ніж 1 млн 150 тис. населення, і це не ті 720 тис., які є у територіальній громаді міста, а значно більше. Більше того, якщо дивитись на деякі послуги, наприклад, лікування інфарктів, то ми можемо побачити, що регіоналізація таких послуг передбачає поділ на великі території із великою кількістю населення. Наприклад, Львівський госпітальний округ може розглядатись на двох великих кластерах, де північний кластер обслуговує 1 млн 700 тис. населення для певних видів послуг. Якщо поглянути безпосередньо на сам Львівський кластер, то ми бачимо, що є 23 територіальні громади, з яких 10 – міських, 4 селища і 9 – сільських, у яких налічується наразі 33 медичні заклади. Половина із них належать територіальній громаді міста Львова», – розповів Владислав Одринський.

Він додав, що у центрі інтегрованої системи залишають потреби пацієнтів, а не окремих закладів.

«Кожний окремий заклад не може розглядатись як самостійна одиниця. В сучасних системах – це частина комплексної мережі. Ми кажемо про єдиний медичний простір. Коли ми говоримо про децентралізацію та концентрацію ресурсів, ми розуміємо, що найбільш спеціалізована медична допомога покриває менше коло проблем, але допомагає підвищенню рівня технологічної складності, тому вчасна концентрація медичних ресурсів дозволяє лікарні охопити потік пацієнтів. Звісно, якщо ми говоримо про лікарню інтенсивного лікування, то там вже не діє принцип вибору пацієнта, там працюють протоколи, клінічні маршрути і робота швидкої медичної допомоги, яка на підставі оцінки стану пацієнта визначає, куди його везти. Так, якщо легка травма, то його треба везти у найближчий заклад, де є швидка медична допомога, але якщо це політравма – то треба везти пацієнта в обласний центр політравми. Зазвичай така ситуація потребує різних рівнів допомоги як обласної, так і територіальної громади. Багато роботи буде направлено саме на взаємодію між власниками закладів різного рівня», – додав керівник напрямку надання послуг в охороні здоров’я проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я».

У межах форуму відбулось підписання Меморандуму щодо підтримки напрямків розвитку медичної галузі у Львові між Міжнародною фінансовою корпорацією, Львівською міською радою та партнерами.

За словами Андрія Москаленка, це важливо з точки зору запуску пілотування проєктів у сфері державно-приватного партнерства.

Володимир ГАЛЕЧИК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.