Ірина Пестушко: «Ті, хто загинув від коронавірусної інфекції, мені сняться дотепер»

Лікар-інфекціоніст 4-го діагностичного відділення Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні на Мєчнікова Ірина Пестушко про лікування надскладних інфекційних захворювань, третю хвилю КОВІДу, ураження коронавірусом молодих людей та фатальні помилки самолікування лікування дома:

«Під час пандемії стало набагато важче. Ми вже понад рік в безперервній праці і переживаннях за наших пацієнтів. Важко фізично. Значно важче психологічно. Тому, що теперішні пацієнти набагато важчі аніж раніше. Хвилюємося за них. Особливо під час третьої хвилі, коли вражених вірусом було значно більше.

Хоча, й перша хвиля пандемії була стресовою по-своєму. Ми тільки розпочинали і не знали, як працювати з тим вірусом. Не знали як його лікувати, як діагностувати. Бо, зазвичай, ми протидіяли одним важким інфекціям, а цей вірус – цілком з іншого русла. Розпочалися цілодобові чергування лікарів та медперсоналу. Ми практично не бачили своїх родин. Це було дуже важко. Тобто, першу хвилю було найважче витримати психологічно.

У третю хвилю було важко, не стільки психологічно, як в лікуванні. Тому, що вірус мутував. Він набагато важче, агресивніше себе проявляв. Вік інфікованих суттєво помолодшав. Колись це були пацієнти переважно поза 60 років. Під час третьої хвилі ми лікували тридцятирічну молодь. І навіть двадцятирічних. Багато молоді. А якщо вони мали супутні патології – хвороба дуже тяжко проявляється. Важчий перебіг пневмонії. Якщо були серцево-судинні захворювання – інфаркти, інсульти в анамнезі. Важкий перебіг і у тих, хто має в молодому віці цукровий діабет.

НАЙСТРАШНІШЕ ТЕ, ЩО ЦІ ЛЮДИ ПОМИРАЮТЬ В СВІДОМОСТІ…

Кашлю під час інфікування мутуючим КОВІДом може не бути взагалі. Проте він вражає легеневу систему, альвеоли, впливає на систему згортання крові – виникають тромбози. Ця мутація дуже сильно б’є й по нервовій системі. У пацієнтів починаються марення, психомоторне збудження, ознаки депресії, тривоги. Це той випадок, коли інфекціоністи викликають на допомогу хворим психотерапевтів. Є велика смертність.

Пам’ятаю кожного пацієнта, котрий помер від КОВІДу. Їх було чимало, тому що наша реанімація в інфекційній лікарні була завантажена. Із планованих 10 місць там реально було понад 20 хворих, тому ми мали дуже важких хворих тут, у відділенні. Найстрашніше те, що ці люди помирають в свідомості. Вони розуміють, що це все, далі невідомість. Ти поряд, співчуваєш, коли людина ловить останні ковтки повітря, дивишся в її очі… Дотепер пам’ятаю цей погляд. Це дуже страшно.

Наймолодшою жертвою КОВІДу була дівчина, 28 років. Хворіла вся родина. Тато, мама – лікар. Дівчина померла від тромбозу. Мама з батьком дістали психічні розлади.

Я приходила додому, і ті, хто загинув від коронавірусної інфекції, мені снилися. І сняться дотепер. Тобто, психологічно це дуже важко. Так гадаю, що нам час в кожній лікарні ввести посаду психолога, який би працював і з пацієнтами, і з медперсоналом.

НАШІ ЛЮДИ ДУМАЮТЬ, ЩО ВОНИ БЕЗСМЕРТНІ

Людина, яка цього не пережила, не може собі уявити, як воно проявляється і чим може закінчитися. Ми, лікарі, які прожили цю пандемію разом із хворими, ці ризики дуже добре усвідомлюємо. Якщо не дотримуватися елементарних безпекових умов – маски, дистанція, дезінфекція, – ці хвилі будуть тривати й надалі.

Думаю, що ми з часом навчимося жити з цим вірусом, але він мутує і дуже агресивно себе проявляє. Тобто, якщо б це був один тип вірусу, який би ми навчилися діагностувати і лікувати, було б легше. Але коли приєднується багато штамів, а люди легковажать, то вірусу легше вражати цілі родини. Молодь приносить інфекцію в дім, де інфікує батьків, родину. Від цього смертність лише зростає.

Зараз пацієнтів із КОВІДом в лікарні порівняно не багато. Але, ми думаємо, що це ненадовго. Звісно, що цього б не хотілося. Сподіваємося на ефект від вакцинації. В Європі переважно 85-90% населення вже вакцинувалися. Надійними вакцинами. Не російським «Супутником». «Пфайзер», «Джонсон і Джонсон» на 98% ефективніші. Але котра з них буде протидіяти індійському штаму? Наші люди думають, що вони безсмертні: вакцинувалися і їх вже нічого не зачепить. Це хибне рішення. Читала, що тепер буде потрібно проколотися такою вакциною щороку. Як від сезонного грипу.

Уже спостерігаємо, як в до прикладу, в Росії наростає хвиля важкого індійського штаму вірусу. Не виключено, що наприкінці літа чи на початку вересня ми увійдемо в наступну хвилю цього захворювання. Ми, медики, готові. Наша лікарня залишається базовою, стратегічною в протидії коронавірусу. Нас не перекваліфіковують на наші «традиційні» попередні захворювання. Лишають для боротьби із коронавірусом.

ВИВЧИТИ УРОКИ ПОПЕРЕДНІХ ХВИЛЬ – НЕ ЛІКУВАТИСЯ ЗА РЕЦЕПТОМ В ГАЗЕТІ!

Під час паузи, котру дав нам вірус перед черговою хвилею варто вивчити уроки попередніх трьох.

Один з найголовніших – доволі пізня госпіталізація пацієнтів. Вони занадто довго лікуються вдома. Часто це – самолікування. Маючи супутні патології: легеневі, серцеві, нервові, тромбози, – поступають в лікарню на 10-14 день, коли в анамнезі вже дуже серйозні ускладнення. Чимало таких пацієнтів взагалі не звертаються до лікарів. Були й такі, котрі лікувалися, консультуючись у знайомих, сусідів. Або… в газеті знайшли як лікувати КОВІД… Є випадки й коли сімейні лікарі довго лікували важких пацієнтів. Навіть тоді, коли ті вже потребували кисневої підтримки. От, всі ці категорії поступають до нас у лікарню у вкрай тяжкому стані. Потім це закінчується загибеллю хворих або дуже важкими ускладненнями. Виною – пізнє звернення за медичною спеціалізованою допомогою.

Нам дотепер варто тримати готовими медичні заклади, котрі працювали під час пандемії, аби не виникла така ж ситуація, котру ми мали під час першої хвилі КОВІД – брак ліжок для хворих. Зараз уже лікарні, що приймали ковідних хворих позакривали: нема КОВІДу – нема фінансування. Але треба бути готовими, аби не стикнутися із тими самими проблемами, що й рік тому. І, як наслідок – не спровокувати масову смертність населення. Принаймні, поки існує індійський штам.

Не радила б розслаблятися в першу чергу людям.

Дотримуйтеся карантинних умов, не беріть участь у масових заходах, уникайте людних місць, без потреби не відвідуйте поліклінічні відділення. Ще зарано нехтувати безпекою. Вакцінація – це дуже добре. Але чи подіють вакцини проти нових штамів? Цього ще не знає ніхто».

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.