Стріляли чи не стріляли: що насправді сталося біля мису Фіолент

23 червня Міноборони Росії заявило, що їхній винищувач відкрив попереджувальний вогонь по есмінцю Великої Британії, який нібито увійшов до Чорного моря у районі мису Фіолент поблизу окупованого Криму.

Британські військові, за версією Міноборони держави-агресора, не реагували на попередження. Саме тому російський бомбардувальник Су-34 кинув по курсу руху есмінця чотири осколково-фугасні бомби, аби зупинити просування судна, кажуть в РФ.

Мис Фіолент розташований неподалік анексованого Севастополя.

Британський есмінець Defender прибув до Чорного моря у рамках військових українсько-американських навчань Sea Breeze -2021, в якиж візьмуть участь 5 тисяч військових. До навчань залучать 32 кораблі, 40 літаків та 18 команд спеціальних операцій та дайвінгу, а також Шостий флот ВМС США, який дислокується в Середземному морі. До слова, це найбільші навчання з 1997 року.

Як розвивалися події

23 червня Міноборони РФ заявило, що російський прикордонний сторожовий корабель відкрив попереджувальну стрільбу в бік есмінця Великої Британії Defender у Чорному морі, а бомбардувальник Су-24М виконав «попереджувальне бомбометання» через нібито «порушення кордону РФ» поблизу окупованого Севастополя.

Оскільки РФ після анексії вважає Крим своєю територією, то і морську зону – своїми державними кордонами.

«Я вперше так близько підійшов до російського судна за свою 21-річну кар’єру. Я підозрюю, що стрілянина велася з одного з кораблів берегової охорони», – розповів Вінсент Оуен, капітан есмінця.

Але за словами Оуена, есмінець був поза досяжністю для російських знарядь і йшов швидше.

Був обстріл чи ні

Одразу ж після інциденту Міноборони Великої Британії заявили, що російські військові не стріляли по британському есмінцю Defender у Чорному морі. У Британії заявили, що росіяни проводили навчання з гарматної стрільби у Чорному морі і заздалегідь повідомили про свої плани.

Також прем’єр-міністр Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії Борис Джонсон наголосив, що британський есмінець здійснював проходження в українських водах у Чорному морі.

«Якщо ви хочете знати мою думку, я вважаю, що це було цілком доречним – використовувати міжнародні води, і, до речі, важливе зауваження – ми не визнаємо російську анексію Криму, це частина суверенної української території. Повністю правильним є те, що ми повинні відстоювати закон і добиватися свободи судноплавства у той спосіб, як ми зробили, – обрали найкоротший шлях між двома пунктами», – наголосив Джонсон.

Натомість в Пентагоні також переконані, що росіяни не обстрілювали британський корабель.

Джон Кірбі, речник Пентагону, зазначив, що «це просто російська дезінформація, черговий приклад того, як росіяни намагаються підлаштувати події таким чином, щоби вони відповідали їх версії подій».

Колишній головнокомандувач НАТО, американський генерал Бен Годжес вважає, що Британія, США та інші західні країни повинні виступити із декларацією про те, що місія есмінця була повністю законна і що дії Росії у відповідь, про які вони говорять, були повністю незаконними.

Кореспондент ВВС Джонатан Біл, який був на борту HMS Defender, розповів, що на британському судні справді чули «залпи на відстані», а моряки були на місцях у повній бойовий готовності та навіть у захисних масках на випадок обстрілів та пожежі.

Але звуків нібито «попереджувального вогню» на відео не чути.

Реакція України

Член української делегації в Тристоронній контактній групі Денис Казанський зазначив, що, найімовірніше, інцидент з «обстрілом» британського есмінця є вигаданим. Це черговий фейк, який підтримують на державному рівні.

Міністр МЗС України Дмитро Кулеба у своєму твіттері щодо цієї події написав: «Наочний доказ української позиції: агресивна і провокативна політика РФ в Чорному і Азовському морях, окупація та мілітаризація Криму становлять постійну загрозу Україні та союзникам. Саме тому я наголошую, що необхідна якісно нова взаємодія членів НАТО з Україною у Чорному морі».

«Для мене це зараз виглядає як інформаційно-психологічна операція стратегічного масштабу, яка з російської сторони була реалізована на рівні офіційних повідомлень і заяв Міністерства оборони РФ і яка спрямована на підрив навчань «Сі Бриз-2021», – зазначив Олексій Арестович, радник української делегації в Тристоронній контактній групі.

«Здавалось, що після женевської зустрічі Путіна і Байдена ситуація має розрядитися. Але розрядки не сталося у британсько-російських відносинах. Вони залишаються вкрай напруженими після «справи Скрипалів», звинувачень росіянами британських спецслужб у провокації справи вибухів складів боєприпасів у чеській Врбетиці та інших інцидентів. Крім того, російська сторона намагається дискредитувати навчання «Сі Бриз-2021» і головне дискредитувати «Кримську платформу», заплановану на 23 серпня», – Андрій Мартинов, Інститут історії України НАН України.

Які можуть бути наслідки

«Я сподіваюся, що США, Канада та Британія, а також інші країни будуть продовжувати надавати Україні не лише військову підтримку, а ще й дипломатичну і економічну, залучатимуть інвестиції. Україна – це ключ до будь-якої широкої стратегії в Чорноморському регіоні. Як і Туреччина, – сказав Бен Годжес. – На щастя, Україна буде співпрацювати зі своїми чорноморськими сусідами, а особливо Румунією, Грузією і Туреччиною у дедалі більшій кількості аспектів безпеки. Ця співпраця дозволить гучніше говорити у Брюсселі та Вашингтоні і підвищити пріоритетність цього регіону – зараз країни Чорноморського басейну цього не роблять».

Також, американський генерал не виключає того, що у Чорному морі може збільшитись військова присутність НАТО: «Думаю, НАТО робить в Чорному морі усе, що може. Сподіваюся, що буде робити більше, оскільки Альянс зараз збільшує пріоритетність Чорного моря в своїх стратегічних розрахунках. Але нації, які живуть на узбережжі Чорного моря, повинні робити більше також самостійно і співпрацювати один з одним. Нам треба сфокусуватися на розробці широкої стратегії щодо Чорного моря і країн його басейну і на тому, що робити з Росією. І потім ми, США, повинні посилити і поглибити наші двосторонні відносини між Вашингтоном і Києвом. Ось це пріоритет».

Підготувала Софія ДУДАР

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.