10 порад від митрополита Львівського Ігоря для духовного життя

Сьогодні, 3 серпня, день народження Митрополита Львівського Ігоря Возьняка.

Високопреосвященний владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ, народився 3 серпня 1952 року в селі Липиці Миколаївського району Львівської області в сім’ї вчителя. 

Шлях митрополита до Бога розпочався ще з раннього дитинства. В родині владики Ігоря батько був також священником. Тепер і племінник митрополита теж закінчив духовну семінарію у Львові та вирушив до Риму на навчання.

У 1980-х роках митрополит працював при римо-католицькій церкві, що давало йому можливість нелегально допомагати місцевому священникові уділяти вірним різні тайни, зокрема Тайну Сповіді.

Він проводив душпастирську діяльність у Тернополі та Вінниці, а згодом навчався у Римі на курсах форматорів. 

У 2002 році в Архикатедральному соборі св. Юра відбулася єпископська хіротонія Ігоря (Возьняка), де за рішенням Синоду Єпископів після хіротонії Владика Ігор став Єпископом-помічником Львівської Архиєпархії. 

У листопаді 2011 року урочисто проголосили про створення Львівської Митрополії Української Греко-Католицької Церкви та інтронізовано Митрополита Львівського, яким став Владика Львівський Ігор.

Десять настанов митрополита Львівського на кожен день

1. Пам’ятаймо, що в Господа все прямує до кращої зміни відносно людини і світу.

Для Творця, який покликав світ до існування своєю волею з нічого, нема проблеми світ перемінити так, як Він забажає це зробити. Проте в Господа все прямує до кращої зміни щодо людини і світу.

2 .Всім потрібні зміни.

Хто не дозволить Господові втрутитися у наше життя повністю, така особа може багато згубити, а навіть наражатися на втрату вічного щасливого життя.

3. Не виявляймо підозрілу побожність.

Особа, яка причащається часто, але осуджує ближніх і вживає погані слова, поповнює всякого роду нечисті гріхи, лукавить, а відтак виявляє підозрілу побожність.

4. Не зупиняймося у практиці духовного життя.

Ніхто не може стояти на місці у практиці духовного життя. Щоби боротися з гріхами, треба постійно бути з Богом і не віддалятися від Нього.

5. Практикуймо добро.

Людина при зустрічі зі Спасителем починає практикувати добро. Чому ми з вами приходимо до церкви на молитву? Наша мета – стати перед Богом. 

6. Не ображаймо нашого люблячого Бога.

Не ображаймо нашого любого Бога, котрий дарував нам безсмертну душу, помер за нас на хресті та підтримує наше життя на землі. Саме Христос щоразу прощає нам гріхи у Святій Тайні Покаяння.

7. Не думаймо, що можна бездумно грішити.

Помилково мислити, що можна грішити, бо завжди можна піти сповідатися. Це правда, що Господь платить милосердям і добротою. Однак правда також полягає в тому, що Боже милосердя сходить на тих, хто боїться Його. Тим більша небезпека грозить людині, яка віддаляється від Бога, забуваючи Його закони.

8. Сердечно перепросімо Господа у Святій Сповіді за наші гріхи.

Сповідь – це сила і лік. Свята Сповідь не тільки прощає нам гріхи. Насамперед  це – наша сила, наш засіб та лік, щоб їх більше не поповняти.

9. Зробімо рішучу постанову – після кожного посту покинути принаймі один гріх.

Було б добре, щоб ми після кожного посту, глибокого, духовного й радісного часу покидали хоч б по одному гріху. Не поверталися до нього й інших не набували. Зробімо рішучу постанову, а Господь допоможе нам.

10. Не старіймо в наших ранах.

Чинімо щирішою нашу молитву, поєднаймося із ближніми, від усього серця всім простім, хто завинив проти нас. Чинімо поміркований піст. Відновлюймося духом, не старіймо в наших ранах.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.