Як минула зустріч Зеленського із Байденом, або Чому візит залишає по собі безліч запитань

Увечері 1 вересня у Вашингтоні зустрілися президент України Володимир Зеленський із президентом США Джо Байденом. За словами Зеленського, головними темами перемовин були питання безпеки.

ІА Дивись.info запитала в експертів про підсумки візиту президента України у США, перспективи та підводні течії.

Експерт Аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник ділиться, що за результатами зустрічі Байдена із Зеленським, Офісу Президента вдалося продемонструвати, що Зеленський ще в лізі «рукотисних», а Україна є партнером США.

«Це позитивний сигнал для подальшої комунікації із ЄС та іншими країнами світу», – зазначає Мельник.

І додає, що в практичному вимірі Україна отримала:

  • летальну (включаючи «Джавеліни») та нелетальну зброя на 60 млн $ в доважок до тих 400 млн $, які Україна і так гарантовано отримає у 2021 році;
  •  463 млн $ на реформи
  •  12.8 млн $ на боротьбу з COVID
  •  45 млн $ додатково до того, що вже виділено цього року.

Натомість, пояснює наш співрозмовник, Україна примарно пообіцяла провести реформу СБУ, оборонних закупівель та реформу судового сектору, згідно із «найкращими міжнародними практиками. Окрім цього, Україна не повинна втручатися у вибори керівника САП і не «чіпає» НАБУ, вестиме відповідальність за злочини на ґрунті ненависті, то проведе реформу корпоративного управління в державному секторі управління, а особливо в енергетичному секторі та посилить інституційної незалежності НАБУ.

«США ж примарно пообіцяли 3 млрд $ підтримки інвестицій в Україну через експортно-імпортний банк США; боротись із «Північним потоком – 2», ПДЧ НАТО для України. Доволі рано підбивати підсумки поїздки Зеленського до Вашингтона, але зрозуміло одне – пообіцяли ми достатньо і наскільки наша делегація була щирою, ми зрозуміємо вже до листопада», – вважає аналітик.

«По-перше, я б не назвав візит Зеленського до Вашингтона вдалим, я б скоріше назвав його двогранним — візит з метою окреслення подальших перспектив нашої взаємодії і співправці зі США. Адже конкретики, себто «тут і зараз», було вкрай мало. Серед конкретного, що ми матимемо від того візиту, це, безумовно, військова допомога у розмірі 60 мільйонів доларів і 45 мільйонів доларів допомоги мешканцям Донбасу. Тобто те, що в принципі точно буде. Все інше — такі собі документи про наміри», – розповідає політолог Назар Приходько.

І наводить приклади, зокрема про меморандум щодо 35 мільярдів доларів інвестицій у атомну енергетику України, зокрема в добудову енергоблоку на Хмельницькій АЕС.

«Ми розуміємо, що втілення нашої енергетичної незалежності пов’язана із нашою національною безпекою, але коли ці гроші почнуть надходити, коли ми їх почнемо освоювати і втілювати проєкти — невідомо. Зрештою, подібних угод підписано чимало», – говорить експерт.

Окрім цього, каже він, є й запитання до обіцянок гаранта України президентові США Джо Байдену.

«Так само у мене виникають питання до того, що Зеленський гарантував Байдену прописати недоторканність директора НАБУ, але ж не треба нічого прописувати, все і так сказано, але ми прекрасно бачимо, як нинішня влада «воює» з цим Ситником і постійно намагалась його усунути. Тому питань більше поки, ніж відповідей, потрібно ґрунтовно повивчати ситуацію, що склалась, ще кілька днів, щоби зрозуміти — візит був позитивним чи він так і залишатиметься білою плямою. Адже не варто й забувати про секретні частини розмови і про що домовились там, ми навряд чи дізнаємось, а коли воно «вилізе» і як на це реагувати — спрогнозувати важко», – ділиться політолог.

Нараз Приходько, підбиваючи підсумки, говорить, що США є ключовим партнером України передовсім у безпековому та оборонному плані, відтак Україні варто вибудовувати грамотні відновини із адміністрацією Байдена.

«Чи знатна на це Банкова? Знову ж таки запитання, бо ми розуміємо, які наріжні камені лежать поміж Байденом і Зеленським і не варто також забувати про ситуацію із сином Байдена Гантером і тією реакцією на нащадка президента Америки зі сторони деяких, хай вже й колишній діячів «Слуги народу», наприклад, Дубінського, який викривав сина нинішнього президента США. Думаю, що це також певним чином відіграватиме роль. Бо про політичні розбіжності можна інколи забути, а про те, що хтось намагався зачепити твою родину – навряд чи», – пояснив наш співрозмовник.

Юрій Шуліпа, директор Міжнародної спілки «Інститут національної політики» зазнає ІА Дивись.info, що спільна заява щодо стратегічного партнерства України та Сполучених Штатів Америки», а також рамкова угода «Про стратегічні засади оборонного партнерства», підписана між міністрами оборони США та України, надалі можуть стати основою для підписання найважливіших міждержавних договорів між президентами США та України у військовій сфері, зокрема «Про присвоєння Україні статусу Особливого військового союзника США поза НАТО» та «Про спільний захист повітряно-космічного простору України».

«Україна дуже далека від військового паритету з Росією в повітряно-космічній сфері. При цьому, в найближчій перспективі загроза широкомасштабного військового вторгнення Росії на вільні території України наростає. Звідси виникає необхідність у додатковому захисті повітряно-космічного простору України від російських ракет і винищувачів», – коментує він.

І додає, що для України статус особливого військового союзника США поза НАТО є тимчасовим заходом крайньої необхідності як додатковий фактор стримування російської агресії і підготовки оборонного потенціалу до членства країни в НАТО.

«Питання, пов’язані з наданням Україні статусу Особливого військового союзника США поза НАТО та укладення міждержавного договору між Україною та США «Про спільний захист повітряно-космічного простору України», можна вирішити на першому засіданні сесії активізованої Комісії стратегічного партнерства України та США цієї осені у Вашингтоні», – зазначає експерт.

Багато західних видань наголошують на тому, що Зеленський не отримав від зустрічі всього, що очікував, адже американський президент не змінив позиції щодо перспектив членства України в НАТО та щодо «Північного потоку-2».

Фото: Пресслужба президента України

«Жодних підстав стверджувати, що відносини США із Україно вийшли на новий рівень за результатами візиту президента Зеленського немає, як в особистому, так, що більш важливіше, інституційному контекстах. Попри всі декларації Україна не стала цікавішою для американського політичного істеблішменту та фінансового-промислових кіл, що за ними стоять до того рівня, наскільки це відповідає інтересам останніх. Такого ставлення не зумів переламити навіть артистичний «шарм» Зеленського. Це стало цілком очевидним по рівню американського представництва (міністр енергетики Дженніфер Ґренголм) на святкуванні 30-річчя Незалежності України у межах «Кримської платформи», а не віце-президент чи принаймі державний секретар США . Більше того, переконаний, що американський бізнес не надто спокуситься гігантоманією (в 300 млд. дол. США) презентованих планів трансформації України», — розповів ІА Дивись.info доктор політичних наук Василь Гулай.

«Окрім самого факту запрошення до Білого дому, український лідер у першу чергу шукав конкретні запевнення, що підтримка його країни Сполученими Штатами не слабшає», — пише Washington Post, найбільша газета столиці Сполучених Штатів Америки.

У той же час стаття The New York Times про зустріч президентів вийшла під заголовком «Байден запевнив українського лідера у підтримці проти російської агресії».

«Така демонстрація підтримки може бути необхідною. Українці зневірились, дивлячись на хаотичний та несподіваний вихід Америки з Афганістану», — додає видання.

За словами американських посадовців, метою зустрічі було показати чітку прихильність влади США до сувернітету України.

«Оцінити реальний характер стратегічної взаємодії можна лише виходячи із конкретних фактів та фінансових обсягів такої взаємодії, особливо у порівняні із іншими державами, які декларують відповідні відносини із США. Так, Україна залишається стратегічним партнером Америка, але тепер вже цілком очевидно із другого чи навіть третього ешелону.

Досягнуті під час візиту українсько делегації на чолі із Зеленським до Вашингтона домовленості показують те, що команда Байдена не хоче втрачати України із сфери своїх різнорівневих та різносегментних інтересів, а тому буде підтримувати у мінімальному фінансовому розмірів такий характер власної присутності в нашій країні, зокрема через так звану підтримку демократії, а, по суті, відповідних агентів впливу, котрі мають доводити значущість ролі США чи особливість того ж стратегічного партнерства. Більше того, попри особистий акцент президента Зеленського на тому, що Україна саме при ньому набула свою міжнародну субʼєктність, підсумки візиту до США говорять про протилежне», — пояснює політолог.

Щодо протидії «Північному потоку-2» західні ЗМІ скептично ставляться до можливості його зупинки.

«Останніми місяцями Зеленський приділяв велику дипломатичну увагу двом напрямкам, які він вважає надважливими для безпеки країни: отримання плану дій щодо членства України в НАТО та запобігання введенню в експлуатацію «Північного потоку-2». В обох напрямках він поки що не досяг результатів.

Будівництво «Північного потоку-2» майже завершено, що, здається, унеможливлює зупинку проєкта», — додає The Washington Post.

«Після липневої заяви канцлерки ФРН Ангели Меркель та президента США Джозефа Байдена реальної протидії у правовому та економічному контекстах планам введення в експлуатацію «Північного потоку-2» не сталося й не буде», — доповнив Василь Гулай.

Мар’яна КОВАЛЕНКО, Софія ДУДАР

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.