Як у Львові попереджають про небезпеку

І рятувальники, і деякі посадовці департаменту цивільного захисту ЛОДА визнають, що для сповіщення населення значно ефективніше було б використовувати SMS-повідомлення.

Повідомлення про один з червневих буревіїв цього року до департаменту цивільного захисту ЛОДА надійшло уже тоді, коли падав дощ. Тоді у Львові повалило сотні дерев, зірвало сотні дахів, збитки у місті оцінили у понад 20 мільйонів гривень. Тvoemisto.tv довідалось як сповіщають про небезпеку у Львові.

Читайте також: «Коли вже падали дерева». Чому у Львові немає сучасної системи оповіщення населення

Кризові ситуації, які виникають у Львові, переважно пов’язані із погодою. Узимку місто потерпало від снігопадів, лютневу негоду міська влада називала надзвичайною ситуацією. Улітку містом пройшлись три сильні буревії, стихія завдала збитків на більш, ніж 20 мільйонів гривень, і забрала два життя.

Передбачити небезпечні погодні явища у Львові складно. У місті працює лише одна метеостанція – в аеропорту, але Львів повністю вона не покриває. Це ускладнює роботу фахівцям, тому синоптики працюють з даними з українських та закордонних метеостанцій. Так формують прогноз на п’ять діб, але якщо є метеозагроза, то за добу про неї стає відомо. Синоптики не можуть достеменно визначити, де саме буде епіцентр стихії, а також за добу невідомо, якого рівня буде небезпека. 

Начальник відділу оперативно-чергової служби ЛОДА Віктор Бунь каже, що повідомлення про один з червневих буревіїв цього року надійшло уже тоді, коли падав дощ. Тоді у Львові повалило сотні дерев, зірвало сотні дахів, збитки у місті оцінили у понад 20 мільйонів гривень. 

Здебільшого, повідомлення про небезпечні погодні явища від Львівського регіонального гідрометцентру до департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА надходить за декілька годин до початку негоди. За 20 хвилин, кажуть у ЛОДА, його отримують очільник області, міста, голови райадміністрацій. Посадовці передають його відповідальним підрозділам, вони мають сповістити комунальні служби міста. Населення переважно інформують через ЗМІ. У разі серйозної небезпеки, що загрожує життю людей очільник області може вирішити увімкнути сирени. Але це має бути щось вкрай загрозливе – паводок, хімічна небезпека, масштабна пожежа, аварія на підприємстві.   

«Є система автоматичного дозвону на номери посадовців. Вони отримують голосове повідомлення про небезпеку і приймають рішення», – пояснюють у ЛОДА. 

І рятувальники, і деякі посадовці департаменту цивільного захисту ЛОДА визнають, що для сповіщення населення значно ефективніше було б використовувати SMS-повідомлення. Один з операторів мобільного зв’язку декілька років тому пропонував міській владі організувати сповіщення містян про небезпечні погодні явища, а також про аварійні ситуації, але співпрацю так і не налагодили. Навіть попри те, що послуги пропонували не на комерційній основі. 

Нині одне повідомлення коштує в середньому 10-15 копійок. На Львів, який має понад 700 тисяч населення, одна масова розсилка коштувала б трохи більше, ніж 70 тисяч гривень. За сім місяців цього року у Львові оголошували 168 штормових попереджень. Тому, якщо повідомлять про всі штормові попередження, сума вийде чимала. 

Читайте також: Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація

Тим часом, оператори мобільного зв'язку кажуть, що це технічно можливо, зовсім нескладно, але переважно за це хтось має платити. Оператори мають можливість розсилати повідомлення своїм абонентам за геолокацією. Якщо у якомусь районі виникає небезпечна ситуація, люди там могли б отримати сповіщення про те, що відбувається і як діяти. Щодо сповіщення про небезпечні погодні явища, у lifecell кажуть, що ні мерія Львова, ні обласна адміністрації останнім часом переговорів з ними не вели.

«У 2020 році у межах боротьби з Covid-19 оператор робив СМС-розсилку від імені МОЗ та МЗС. Нашим абонентам розіслали понад 8 мільйонів інформаційних повідомлень. Аналогічні ініціативи реалізовували у співпраці з деякими міськими адміністраціями», – зазначають у пресслужбі lifecell.

Віктор Гальчинський колись був речником компанії «Київстар» у Львові. Він каже, що відповідно до постанови Кабміну, яка має регулювати оповіщення, йдеться, що мобільні оператори свої послуги надають на договірній основі. Але місцева влада може це змінити, звернувшись до Національної комісії, що здійснює регулювання у галузі зв'язку. 

З мобільними операторами працює поліція. Вони надсилають повідомлення людям, які перебувають неподалік від ймовірного місця зникнення дитини. Це працює і на Львівщині, кажуть у Нацполіції області. 

Начальник управління оперативно-чергової служби оповіщення та зв‘язку департаменту з питань цивільного захисту населення Львівської ОДА Микола Сень каже, що ефективнішими, ніж SMS, були б push-сповіщення. 

«Ефективнішим було б push-повідомлення, які проходять через службові канали телефонів. Повідомлення помітні, допоки не вимкнеш. Щоб таке налагодити, має бути робота держави. Є меморандум між ДСНС і найбільшими мобільними операторами, коли це втілиться в життя, то система оповіщення може запрацювати ефективніше», – каже він. 

Детльніше про те, як працює система оповіщення у Львові і та закордоном ми досліджували у матеріалі «Коли вже падали дерева». Чому у Львові немає сучасної системи оповіщення населення

Вікторія Савіцька

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.