У Львові створять цифрову мапу колишнього концтабору з іменами та історіями полонених

Інформацію про людей шукають у базі даних загиблих, яку укладала німецька адміністрація, бо це чи не єдиний набір документів, які збереглися.

У Центрі міської історії у Львові реалізують проєкт «Топографія полону» – хочуть створити цифрову мапу колишнього концтабору та базу даних з іменами загиблих полонених з України та інших країн, а також екскурсійний маршрут Цитаделлю за цими матеріалами. Про це у коментарі Tvoemisto.tv повідомив керівник напрямку цифрової історії в Центрі міської історії у Львові Тарас Назарук.

Він каже, що при підготовці до проєкту орієнтувалися на те, що знайдуть орієнтовно 1200 записів про військовополонених на території Цитаделі. Це доволі багато, оскільки сьогодні у нас дуже мало інформації про те, хто був ув’язнений у шталагах.

«У нас з’явиться можливість говорити про якісь конкретні історії людей, їхні імена. І це будуть не лише цифри, бо вони дуже абстрактні, тому ми хочемо заглибити людей в історію конкретними іменами», – каже Тарас Назарук.

Тому, всі, хто захоче знайти якусь інформацію про своїх родичів, матимуть змогу зробити це онлайн. Шукатимуть також родичів тих загиблих, стверджує керівник, тому будуть подавати оголошення у місцеві видання.

«Скажімо, якщо матимемо якусь інформацію про військовополонених з Кропивницького, то подаватимемо оголошення у місцеву пресу, щоб нам допомогли з пошуком рідних. Якщо знайдемо, то будемо просити про якісь фото тих людей, додаткову інформацію», – коментує він.

Тарас Назарук додає, що у Центрі міської історії також планують зробити мапу самого концтабору на території Цитаделі, бо в період нацистської окупації на ній були різні будівлі, корпуси, казарми і вежі мали певні функції, тобто вони діяли як місця для утримування ув’язнених, їдальні тощо.

Всі будівлі хочуть детально промаркувати на карті об’єктів. Багато з них досі на місці. Це не лише казарми і вежі, а й менш помітні приміщення, які частково перебудували і їх погано видно з-за хащів та огорож.

Тарас Назарук каже, що є навіть фотографії, як військовополонених ведуть через теперішню площу Соборну на Цитадель. Для них важливо показати, що це не просто історія Другої світової війни і полонених, а частина Львова, яку дуже мало досліджували. Майже всі матеріали, над якими зараз працюють, люди побачать вперше.

Основну частину дослідження проводив історик і дослідник Голокосту Андрій Усач, він знайшов у архівах СБУ кримінальну справу щодо охоронця в таборі у «Шталазі-328». У 1970-х роках його заарештували і засудили через те, що він був там охоронцем. Власне, у цій кримінальній справі є детальна мапа та інформація про територію, що свідчить про те, що там тоді відбувалося.

«Імена та інформацію про людей шукаємо в картках, які укладала німецька адміністрація цього табору, фіксуючи смерть. Тобто це база даних загиблих», – каже він.

Це один з небагатьох наборів документів, які не втратили, бо насправді нацистська влада намагалася знищити всі документи, які могли б свідчити про те, що відбувалося на цих територіях. Тому ми маємо мало інформації і про Янівський концтабір на вулиці Шевченка.

Військовополонені, про яких йдеться у проєкті, не лише зі Львова, а з різних куточків всієї України. Відомо, під час Другої світової війни понад 5 мільйонів радянських військових потрапили до німецького полону. Майже 60% з них не дожили до її завершення.

Тисячі полонених загинули у концтаборі «Шталаг-328» унаслідок голоду, інфекційних хвороб або були розстріляні. Нині мало що нагадує про ті події. Вигляд Цитаделі змінюється дуже швидко.

Нагадаємо, що Цитадель розташована в межах вулиць Грабовського, Коперника і Вітовського на Калічій горі. Це комплекс оборонних будівель австрійського періоду середини XIX століття, які за часів німецької окупації були концабором. Зараз будівлі у невизначеному стані, і невідомо, у що їх переоблаштують. 

Одну з будівель у 2007 році переоблаштували у 5-зірковий готель «Цитадель Інн», у якому навіть не вказують на події, які відбувалися в тому місці за часів німецької окупації. На сайті готелю вказано, що «тут був німецький табір для німецьких штрафників». 

Читайте також: Що має побачити кожен львів'янин: фортифікація Цитадель

На території фортифікаційних споруд збереглося приміщення, де була хліборізка, в якому жив комендант табірної поліції. Серед військовополонених вибрали близько 60 людей, яких залучили до поліції, їм надавали краще харчування та форму. Ці люди керували полоненими, а поліцію очолював Андрій Якушев, колишній командир Червоної армії, каже історик. 

Немає точних даних, скільки людей перейшло через цей табір. Згідно з радянськими даними, йдеться про 284 тис. осіб, половина з яких загинули. 

Софія Шавранська, Анна Чистякова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.