Депутати не проголосували за межі історичного ареалу Львова

Львівська міська рада не погодила межі історичного ареалу Львова – для прийняття ухвали на сесії 7 жовтня депутатам забракло голосів. Про це повідомляє кореспондент Львівського порталу.

Висунута на розгляд сесії Львівської міської ради ухвала про погодження меж історичного ареалу Львова викликала жваве обговорення серед депутатів. Після тривалої дискусії назбирати набрати необхідну кількість голосів не вдалося – «за» проголосували лише 28 із 51 присутнього у залі обранця громади.

Згідно з проєктом, загальна площа історичного ареалу Львова становить 2311,95 га, що становить 15,4% від загальної площі міста. Ця територія охоплює всю цінну забудову та пам’ятки архітектури, яких загалом є близько 2400.

«Цим документом фактично встановлюються чіткі правила як для забудовників, так і для посадовців міської ради, тобто ми будемо мати щось на зразок правил забудови. Вони спростять усім життя і, звісно, сприятимуть збереженню культурної спадщини», – відзначила очільниця міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко-Швець.

Також посадовиця додала, що винесенені на розгляд межі історичного ареалу Львова вже отримали позитивні відгуки від експертів. Наступний крок – затвердження з боку Міністерства культури. Лише після цього встановлені межі історичного ареалу набудуть чинності.

Цікаво, що проєкт ухвали про погодження меж історичного ареалу Львова довго не розглядала постійна депутатська комісія архітектури та містобудування, яку очолює Олексій Різник, безпосередньо причетний до будівельного бізнесу. Нещодавно керуюча справами виконкому Львівської міськради Наталія Алєксєєва звинуватила депутатів-забудовників в умисному затягуванні розгляду документу.

Депутат Юрій Мартинюк, який є головою Асоціації західноукраїнських забудовників,  під час обговорення у сесійній залі зауважив, що історичний ареал у тих межах, які пропонують посадовці мерії, суперечитиме виданім досі містобудівним умовам та обмеженням.

«На жаль, ми будемо мати ситуацію, коли громадяни, підприємці, в тому числі й місто, будуть заручниками у конфлікті двох де-факто нормативних пластів, які видаються Львівською міською радою», – сказав він і запропонував розробити кілька історичних ареалів.

Своєю чергою депутат Назарій Бербека, який є співвласником будівельної компанії «Нова оселя», висловив побоювання, що затверджений історичний ареал призведе до мораторію на будівництво в історичній частині Львова.

Зрештою після тривалого обговорення депутати перейшли до голосування, проте погодити межі історичного ареалу Львова їм так і не вдалося. Хоча затверджувати цей документ має саме Міністерство культури.

Зазначимо, що Львів досі не має затверджених меж історичного ареалу так, як цього вимагає оновлене законодавство. Дотепер місто послуговується відповідним документом, який ще у 2005 році затвердив виконавчий комітет.

Додамо, межі історичного ареалу є частиною такого документу як Історико-архітектурний опорний план (ІАОП). Цей документ необхідний для того, щоб вберегти від руйнування і забудови історичні міст. Мінрегіонбуд зобов’язав місцеву владу розробити його до 2019 року, але Львів так і не вклався у визначені терміни.

Через це в центрі міста та історичному ареалі щоразу з’являються нові забудови, хоча Мінкульт проти будівництва будь-яких об’єктів, якщо немає історико-архітектурного опорного плану.

І межі історичного ареалу, і ІАОП має затвердити Міністерство культури України.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.