Львівські депутати не затвердили історичні межі міста, аби не нашкодити забудовникам. Хто і як голосував

Депутати Львівської міської ради у четвер, 7 жовтня, не затвердили межі історичного ареалу Львова.

Про це інформує пресслужба ЛМР, пише Dailylviv.com.

Як розповіла начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко, управління було замовником розроблення Історико-архітектурного опорного плану – документу, яким встановлюються власне межі історичного ареалу. Орган місцевого самоврядування має погодити межі, а затверджує їх Міністерство культури та інформаційної політики.

«Межі історичного ареалу мають бути погоджені органом місцевого самоврядування. Законодавець не вказує, що це має бути сесія міської ради. Це може бути виконком, міський голова, а в окремих містах навіть головний архітектор. Ми вирішили, що буде найкраще, якщо це погодять депутати, оскільки вони представляють інтереси всієї громади. У великих містах, до прикладу, Дніпрі, Івано-Франківську, які вже мають погоджені межі історичного ареалу, цей документ розглядався на сесії. Будемо з колегами вирішувати як бути далі.

Кожне історичне місто повинно мати затверджені межі історичного ареалу. Так каже закон. Тим більше, таке місто як Львів, яке має спадщину ЮНЕСКО, яке серед усіх міст України має чи не найбільше пам’яток на своїй території» – сказала Лілія Онищенко.

З 401 історичного міста та селища України понад третина вже мають погоджені Історико-архітектурні опорні плани.

«Щодо тих міст, які досі не мають погоджених історичних ареалів, то Міністерство культури зараз розглядає два варіанти: перший- Міністерство розгляне і погодить межі історичного ареалу, а другий – заборона видачі містобудівних умов та обмежень у містах, де немає погодженого історичного ареалу», – зазначила Лілія Онищенко.

Також посадовиця наголосила, що робота над розробленням Історико-архітектурного опорного плану Львова тривала з 2017 року.

«У 2017 році був підписаний договір з переможцем тендеру – київським Інститутом культурної спадщини. Це підприємство розробляє багато Історико-архітектурних опорних планів для історичних міст України, має великий досвід, і вони спробували зробити це і для Львова. З одного боку, ми були не дуже задоволені, бо хотіли, щоб це була львівська фірма, яка все-таки більше знає Львів. Але, з іншого боку, це добре, бо це був «свіжий» погляд на Львів. До розробки цього документу вони залучили багатьох львівських фахівців. У фіналі маємо такий документ, у якому встановлені межі історичного ареалу, а також межі і режими використання пам’яток місцевого і національного значення.

Межі історичного ареалу – це фактично забудова Львова в межах 1939 року. Це забудова, яка збереглася нерушеною. Йдеться не тільки про будівлі, а й про розпланування вулиць, ансамблі. Тобто, це не є перелік пам’яток. Основним документом Історико-архітектурного опорного плану, крім досить об’ємної текстової частини, є кресленик, де нанесено межі історичного ареалу, нанесено пам’ятки, нанесено історичні цінні будівлі, які можуть бути пам’ятками, а також межі і режими пам’яток місцевого і національного значення», – розповіла Лілія Онищенко.

Територія історичного ареалу, межі якого пропонувалось погодити, складає 15% від загальної площі міста.

«А, зважаючи, що Львів розширився, це буде мізерний відсоток», – додала Лілія Онищенко.

Із 51 присутнього «за» проголосувало лише 28 депутатів, ще 17 – не голосували, а 5 – утрималося. «Проти» проголосував лише депутат від партії «Європейська солідарність» Володимир Лесик, інформують Наші гроші. Львів.

На самому засіданні сесії секретар Львівської міської ради Маркіян Лопачак наголосив, що це «важливий документ, щоб ми зараз його не проголосували негативно», але сам не проголосував. Самі ж депутати мали багато запитань та зауважень до ухвали про затвердження меж історичного ареалу міста.

Наприклад, депутат від партії «ВАРТА» Юрій Мартинюк зазначив, що ухвала вплине на вже видані містобудівні умови та обмеження. За його словами, «громадяни, підприємці і місто будуть заручникам в конфлікті двох де-факто нормативних пластів». А депутат від «Європейської солідарності», співвласник будівельного бренду «Нова оселя» Назарій Бербека переживав про визнання частини міста землями історико-культурного призначення, а також те, що буде «мораторій на будь-які зміни і будівництво».

Лілія Онищенко-Швець припускала, що депутати затвердять межі ще в квітні цього року. Пізніше вона виправдовувала затягування тим, що ця ухвала ще не пройшла усіх комісій. Зокрема, за словами Онищенко-Швець, її довго не розглядали на комісії архітектури, містобудування та розвитку територій, яку очолює депутат від «Європейської солідарності» Олексій Різник.

Нагадаємо, межі історичного ареалу є частиною такого документу, як історико-архітектурний опорний план (далі – ІАОП). Його Львівська міська рада повинна була надіслати на погодження Міністерству культури ще до січня 2019 року, однак досі цього не зробила.

Тепер через відсутність ІАОП виникають суперечки щодо законності будівництва в історичній частині міста. Міністерство культури вважає будь-яке погодження забудови неправомірним, натомість у міській раді кажуть, що чіткої норми немає. Тому від січня 2019 року до кінця липня 2021 року виконком затвердив 110 містобудівних умов та обмежень в межах історичного ареалу міста.

Адмінсуд у Львові не визнає меж історичного центру Львова для висотних забудовників

Родині Брезіцьких не дають добудувати кафе-бар: Лопачак- Онищенко-Швець – за, Садовий-Різник – проти

У Львові визначили 30 цінних будинків з понад тисячі одного стилю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.