У Львові пропонують перейменувати понад тридцять вулиць

Ці вулиці названі на честь російських діячів, ініціатори ж пропонують назвати їх на честь відомих українських постатей.

У Львові група ініціаторів виступила з пропозицією перейменувати понад тридцяти вулиць, які названі на честь російських діячів. Натомість вулиці пропонують назвати іменами українських видатних постатей. Про це у коментарі Tvoemisto.tv повідомив літературознавець і викладач УКУ Данило Ільницький. 

«Топоніміка міста це певний культурно-ментальний та історико-культурний канон. І це є ідейно-ідеологічне маркування культури. Це не просто звичайна топоніміка і позначення якихось назв, а канон міста», – каже він.

На перший погляд може здатися, що це недоречно, коли відбувається геноцид українців, але зараз найкращий момент показати свою позицію. Зараз, за його словами, – найкращий час показати, що місця російським топонімам і певному маркуванню російськими сенсами в Україні немає. Більше того, це робиться вкрай пізно. Такі речі потрібно було робити після розпаду союзу, вважає він. 

Зазначимо, що в заяві, яку написали львів'яни, ідеться про те, що вони визнають, що топоніми, названі на честь російських діячів, які були пов’язані з Україною та подекуди зберігали подвійну ідентичність, перейменовувати недоцільно.

Зокрема, письменник Микола Гоголь, художник Ілля Рєпін, біолог Ілля Мечніков більшою чи меншою мірою вписані в український контекст, їхній доробок належить до канону саме української культури й історії, тож вулиці, названі їхніми іменами, мають право на існування. Також не бачать крайньої потреби змінювати топоніми, названі на честь колишніх республік СРСР чи культурних діячів народів, які входили до СРСР.

Які вулиці пропонують перейменувати:

  • вул. Венеціанова – названа на честь російського художника Алєксєя Венеціанова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Врубеля – названа на честь російського художника Міхаїла Врубеля, який не мав жодного стосунку до Львова і лише частково пов’язаний з Україною;
  • вул. Герцена – названа на честь Алєксандра Герцена, російського письменника і публіциста, «батька російського соціалізму», який не мав жодного стосунку до Львова. Дослідники стверджують, що Герцен був одним із небагатьох представників російської інтелігенції, який прихильно ставився до ідеї української державної незалежності, однак цього недостатньо для присвоєння його імені вулиці в центральній частині Львова;
  • вул. Глінки – названа на честь російського композитора Міхаїла Глінки, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Дагестанська – названа на честь одного з регіонів Росії;
  • вул. Жуковського – названа на честь російського поета Васілія Жуковського, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Ковалевської – названа на честь російського математика Софії Ковалевської, яка не мала жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Козланюка – названа на честь українського радянського письменника Петра Козланюка, який був головою Львівської організації радянської Спілки письменників України, а у 1952–1954 рр. – головою виконавчого комітету Львівської обласної Ради депутатів трудящих. Уважаємо, що вулиці Львова не повинні мати імена радянських функціонерів і носіїв комуністичних ідей. Натомість пропонується повернути вулиці назву, яку використовували у 1946–1966 рр. – Маріупольська, з метою вшанування героїзму оборонців міста і трагедії його цивільних мешканців;
  • вул. Комарова – названа на честь загиблого у 1967 р. космонавта Владіміра Комарова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Короленка – названа на честь російського письменника Володимира Короленка, який не мав жодного стосунку до Львова. Попри те, що він мав українське походження, народився і помер в Україні, Короленко був людиною російської культури, його літературний і публіцистичний доробок входить саме до російського канону;
  • вул. Коряцька – названа на честь одного з корінних народів Росії;
  • вул. Курильська – названа на честь одного з регіонів Росії;
  • вул. Лобачевського – названа на честь російського математика Ніколая Лобачевського, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Мельничука – названа на честь Степана Мельничука, заступника командира «Червоної дванадцятки» – більшовицького загону, який складався з комунізованих галичан і був перекинутий з УСРР для проведення пропагандистської та диверсійної роботи. Попри складність і неоднозначність політичного становища Галичини на початку 1920-х рр., вважаємо присутність імені більшовицького диверсанта на мапі міста недоречною;
  • вул. Мендєлєєва – названа на честь російського хіміка Дмітрія Мендєлєєва, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Некрасова – названа на честь російського письменника Ніколая Некрасова, який не мав жодного стосунку до Львова і лише опосередковано пов’язаний з Україною;
  • вул. Орельська – названа на честь одного з міст Росії;
  • вул. Павлова – названа на честь російського фізіолога Івана Павлова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Перова – названа на честь російського художника Васілія Перова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Рилєєва – названа на честь Кіндрата Рилєєва, одного з керівників повстання декабристів 1825 р., який не мав жодного стосунку до Львова і практично не мав стосунку до України. Історики відзначають його українофільські погляди, однак цього, на нашу думку, недостатньо для присвоєння його імені вулиці в центральній частині Львова;
  • вул. Россі – названа на честь російського архітектора італійського походження Карла Россі, який був автором багатьох будівель у Санкт-Петербурзі і не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Самарська – названа на честь одного з міст Росії;
  • вул. Сєченова – названа на честь російського фізіолога Івана Сєченова, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом;
  • вул. Таманська – названа на честь одного з регіонів Росії або на честь Таманської дивізії, яка брала участь у німецько-радянській війні. Можна прийняти версію, згідно з якою найменування вулиці пов’язане з козаками, які переселилися на Кубань і заснували перші поселення саме на Таманському півострові. Однак на нашу думку, для вшанування історії Кубанської України на мапі Львова цілком достатньо вулиці Кубанської, яка, до того ж, розташована далі від центру міста, ніж Таманська;
  • вул. Толстого – названа на честь російського письменника Льва Толстого, який не мав жодного стосунку ні до Львова, ні до України загалом. Попри його належність до класиків світової літератури, слід відзначити, що у Львові майже нема вулиць, названих на честь рівнозначних представників літератур інших країн, і присвоєння вулиці імені Толстого було покликане виключно бажанням прив’язати Львів до російської культурної спадщини;
  • вул. Чайковського – названа на честь російського композитора Петра Чайковського, який не мав жодного стосунку до Львова і був опосередковано пов’язаний з Україною, насамперед через походження, але цього, на нашу думку, недостатньо для присвоєння його імені вулиці в центральній частині Львова;
  • вул. Чехова – названа на честь російського письменника Антона Чехова, який не мав жодного стосунку до Львова. Його українське походження і належність до класиків світової літератури не викликають сумнівів, однак слід відзначити, що у Львові майже нема вулиць, названих на честь рівнозначних представників літератур інших країн, і надання вулиці імені Чехова було покликане виключно бажанням прив’язати Львів до російської культурної спадщини;
  • вул. Чуваська – названа на честь одного з регіонів Росії;
  • вул. Шеремети – названа на честь Петра Шеремети, командира «Червоної дванадцятки». Як і у випадку зі Степаном Мельничуком, вважаємо присутність імені більшовицького диверсанта на мапі міста недоречною.

 

Роман Тищенко-Ламанський

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.