Портрет Бджоли: чому художник зі Львівщини Євген Кость вирішив увіковічнити Божу комаху

–>

“Я був у дуже важкому стані. Ставало все гірше і гірше. Зателефонував лікарю і сказав, що я до вас уже не доїду. А сьогодні – знову взяв до рук олівець і пензель”.

З цих кульмінаційних моментів хвороби розпочав свою розповідь 65-річний художник з Комарного, що на Львівщині, Євген Кость, пише Dailylviv.com.

Недугу, власне, й спровокувало його багаторічне професійне заняття. Конкретніше – умови, в яких художник працював просто неба біля Львівської опери.

– Цілий рік працюю – зима, літо дощ, вітер – через що й застудив собі руку, – розповідає про причини захворювання Євген Кость. – Траплялося, що треба закінчити портрет, а тут дощ пішов, то я парасолю тримаю над портретом, а на руку дощ падає. Було що й в сніг працював. Бо я взимку маю більше натхнення малювати портрети. Особливо у перші дні січня, коли довкола – різдвяний колорит, ярмарок, вир людських емоцій.

Хвороба підкрадалась поступово: спочатку художник відчув болі над лівою лопаткою, потім невралгія дала ускладнення на серце.

– Почала боліти спина, над лопаткою зліва. Пізніше пішло ускладнення на серце – дістав аритмію. Обійшов лікарів  – і вдома, у Комарному, і у Львові. Невропатологиня виписала таблетки. Попередила, що згодом мушу приймати їх пожиттєво. Але ефекту вони не дали. Пізніше лікарка підсилила пігулки  уколами – результат був такий самий, – розповів художник.

З кардіоцентру, де проходив грунтовне обстеження, Євген Кость вийшов з кількома новими згортками рецептів.

– Але кількість в якість не переходила. Навпаки, я був у дуже важкому стані. Мені ставало все гірше і гірше, – згадує художник.

Змінюючи лікарів, медустанови і ліки, Євген Кость промучився пів року. Малювати він вже не міг. Довелося покинути улюблену роботу біля Опери і обмежити своє життя домашнім стаціонаром. 

Колега-художник, з яким багато років просиділи разом за вуличними мольбертами, коли довідався про безуспішне лікування Костя, порадив йому свій перевірений метод.

– Він розповів, що також мав аритмію. А тепер цілковито забув про неї. Прийняв два курси бджоловжалювання і донині має святий спокій: і сто грамів п’є, і таблетки не вживає, – переказує розмову з другом пан Євген.

Колега дав Євгену Костю номер телефону відомого лікаря-апітерапевта Івана Йосиповича Пилипчука у Львові і оптимістично побажав швидкого одужання.

– Я зателефонував Івану Йосиповичу, але одразу приречено повідомив: “Я до вас уже не доїду”. Бо так мені було зле. “Якщо така справа, – відповів лікар, – добре би було поставити вам, там, на місці, бодай, дві бджоли. Маєте таку можливість?” “Поруч, в брата, є пасіка, спробую це зробити”, – відповів я.

Лікар також прописав потенційному пацієнтові настоянки і відвари з трав. Чоловік виконав усі рекомендації і за кілька днів був уже в кабінеті апітерапевта, згадує художник.

Євген Кость належить до тієї категорії пацієнтів, яких не треба переконувати в цілющій силі бджолиної отрути. Про неї він знав ще зі студентської лави і навіть колись аматорськи випробував це на собі.

– Коли я вчився в зооветеринарному інституті, добре запам’ятав, як викладач, що вів курс з бджільництва, казав: “Ліпших ліків за бджолину отруту ніхто не винайшов. Бо вона має здатність потрапляти безпосередньо в клітину організму і творити там дива, – згадує художник і розповідає про свій експериментальний випадок. 

– Одного разу перепрацювався на городі – до болю в попереку. Згадав студентську науку, спіймав кілька бджіл, поставив на хворе місце. Допомогло. Колись коліно застудив – “прийняв” один раз бджолу, другий, третій і коліно перестало боліти, хоча перед тим брав уколи – намарно, – ділиться емпіричним досвідом художник і додає: “Звичайно, Іван Йосипович усе це професійно, по-науковому робить – ставить бджоли в зони, які відповідають за певні органи, дозує кількість вжалювань. Це вже вищий апітерапевтичний пілотаж.”

Домашніми бджолиними експериментами зооветеринарна практика Євгена Костя й закінчилася. Перемогла пристрасть до малювання, яка не покидала його з дитинства. Навіть в інституті він більше був художником, аніж студентом.

– Я малював з дитинства, і це мені непогано вдавалося А коли почав навчатися в інституті в 1982 році, то мене одразу оформили художником на ставку – 95 рублів. Усі  кафедри оформляв. Потім 10 років працював художником в Іспанії, малював портрети, картини. Пройшов там великий практичний художній інститут. Недавно закінчив портрет Шептицького. Картина поїхала на схід, – розповідає про віхи свого художнього становлення пан Євген.

А тепер він ще й ніби повертається до свого дипломного фаху: ставить у себе на обійсті два вулики. Каже, що його організм з вдячністю відреагував на лікування бджолами. Воно допомогло цілком відновитися і повернути добру фізичну форму. 

– Мені стало легше вже на 2-3 сеансі бджоловжалювання. Таке враження, що організм спрагло чекав на чудодійний бджолиний апітоксин після таблеток, якими я отруював себе по кілька разів на день. Медикаменти нашкодили іншим органам: до проблем з рукою і аритмії додалися болі в шлунку, слабкість.  А після апітерапії добре чуюся, принагідно і шлунок вилікували бджоли. Тепер усі таблетки повикидав. Про аритмію забув, слава Богу, – розповідає Євген Кость. 

Художник зауважив, що бджоловжалювання дало комплексний лікувальний ефект.

– Я й голову застудив, малюючи на вулиці. Лише легенький вітерець повіє – одразу починаються головні болі. Однієї неділі пішов до церкви, стояв на дворі. Служба Божа тривала півтори години. Дуже холодний вітер був. Як закінчилася літургія, думаю, ну все – завтра мені буде кінець – голова болітиме. Але, дякувати Богу і бджолам, жодних проблем не було. Бджоловжалювання лікує в комплексі ввесь організм. Як мене вчили ще в зооветеринарному інституті, – підсумовує Євген Кость.

Тепер у мене є давній борг, – каже художник, – написати портрет лікувальниці-бджоли з натури. Вулики вже стоять.

DailyLviv раніше писав про Ефект побічного зцілення під час сеансів бджоловжалювання, – ексбанкірка зі Львова, Львів’янка зупинила коксартроз бджоловжалюванням за чотири курси, У Львові бджоловжалювання допомогло повернути мову пацієнтові нейрохірургії.

Перелік хвороб з показами для бджоловжалювання збільшується, – львівський лікар

Львівський апітерапевт повідомив, які бджоли лікують найефективніше

Жало лікувальної бджоли не можна виймати ще 20 хвилин, – лікар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.