Рятівник шедеврів. Чим львів’яни завдячують Борису Возницькому

Тvoemisto.tv зібрало для вас 10 фактів про ангела-охоронця українського мистецтва.

Сьогодні, 23 травня, Львівщина вшановує пам'ять Героя України, академіка, лауреата Шевченківської премії, незмінного упродовж 50-ти років директора Львівської національної галереї мистецтв – Бориса Возницького.

Борис Возницький був членом Національної спілки художників і керував секцією критики і мистецтвознавства. Він закінчив львівське училище імені Труша, а подальшу мистецьку освіту здобував у тодішньому Ленінграді – в Академії мистецтв. У 16 років став зв'язковим УПА, а коли його село оточили радянські партизани, то юнака мобілізували в радянську армію, звідки він повернувся у 24 роки.

Саме мама Бориса Возницького наполягла на тому, щоб він вивчав мистецтво. Це сталось після того, як вона побачила малюнки, зроблені ним в армії. Так Борис Возницький потрапив до Львова, для якого став знаковою постаттю.

Саме завдяки Борису Возницькому львів'яни мають збережений храм святого Андрія, музеї першодрукаря Івана Федорова та «Русалки Дністрової», Музей Книги, збережену будівлю палацу Потоцьких, а також туристичний маршрут «Золота підкова Львівщини», що охоплює Олеський, Золочівський, Підгорецький та Свірзький замки. Загалом Борис Возницький створив 16 музейних комплексів.

За 50 років, що Борис Возницький очолював Галерею мистецтв, кількість експонатів у ній зросла із 11 до 60 тисяч. Лише у 60-х роках, кажуть, керівник галереї та його підлеглі привезли до Львова 12 тисяч різних експонатів, що оцінюють тепер у 4 млрд доларів, а загалом, за словами самого Бориса Возницького, Галерея надбала експонатів на 17 мільярдів євро.

Борис Возницький відкрив Україні та світові генія скульптури Іоана Георга Пінзеля, понівечені і викинуті з храмів скульптури якого він рятував по галицьких селах у 60-х – 70-х роках минулого століття. У 21-му столітті ці скульптури експонували у паризькому Луврі та у Відні.

2016 рік на Львівщині був проголошений роком Івана Франка та Бориса Возницького. Того року Борисові Возницькому мало виповнитись 90 років.

Співробітники, які працювали із Борисом Возницьком у замках Львівщини, згадують, що він не боявся привидів, але іноді, як лишався ночувати у якомусь із замків, брав із собою сокиру.

Борис Возницький – почесний громадянин 5-ти міст, Герой України (2005), лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1990), заслужений працівник культури України та Польщі, кавалер Ордену за заслуги, почесний доктор наук та академік.

У Львові торік на стіні одного із житлових будинків намалювали мурал із зображенням Бориса Возницького.

Фото із сайту Збруч та Романа Балука

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.