Мобілізація-2022. Коли і де на Львівщині можуть вручати повістки та кого не можуть мобілізувати

Tvoemisto.tv зібрало найважливіші питання щодо загальної мобілізації, кому і де можуть вручати повістки, які бувають повістки, як мобілізують жінок та хто не підлягає мобілізації.

Із початком повномасштабного російського вторгнення в Україні оголошено загальну мобілізацію. По всій країні чоловікам призовного віку роздають повістки, що зобов’язує їх з’явитися у військкомат для наступного несення військової служби або ж підтвердження непридатності.

Кому і де можуть вручати повістки на Львівщині

Як повідомляв начальник Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Олександр Тіщенко у коментарі Tvoemisto.tv, проблем з мобілізацією в області немає.

Так, вручати повістки можуть:

  • Громадянам віком від 18 до 60 років, але юнаків до 25 років стараються одразу не призивати, а залишати в останню чергу;
  • Немає правил, де та коли потрібно роздавати повістки. Олександр Тіщенко підкреслив, що отримати її чоловік призовного віку може перебуваючи в будь-якому місці – вдома, на роботі, в дорозі, на блокпості та у будь-який час.
  • Повістки вручають згідно з картотекою призовників. Там вказані всі, хто перебуває на військовому обліку та є придатними до військової служби. Якщо чоловік каже, що він непридатний, але упродовж 10 років не прийшов у військкомат і не сказав, що він хворий, то ми цього не знаємо. Є порядок, що у разі зміни сімейного стану, зміни стану здоров’я він зобов’язаний прийти у військкомат і про це попередити. Після вручення повісток кожного скеровують на проходження ВЛК, де визначають, чи людина придатна для військової служби.

Які можуть бути повістки

У будь-якій повістці мають бути вказані: ваші ПІБ, рік народження та адреса; місце роботи; вид повістки (уточнення облікових даних, проходження медкомісії, прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (раніше – військкомат), призов на військову службу); дата, час та адреса – коли й куди необхідно з’явитися; уточнення щодо необхідних документів; назва органу, печатка, підпис, прізвище, ім’я та по батькові керівника ТЦКСП.

Повістки можуть бути: для уточнення даних, на проходження військово-лікарської комісії, повістка-призов на строкову службу, мобілізаційне розпорядження.

Що робити, якщо отримали повістку на блокпості

Якщо вам виписали повістку на блокпості та ви за неї розписалися, обов’язково потрібно прийти до військкомату (ТЦКСП). Повістку також можна оскаржувати, якщо для цього є підстави. Звертатися зі скаргою можна у свій військкомат, Міністерство оборони або Національну поліцію.

Також можна підписати повістку, але можна зазначати, що вона складена з порушеннями. Там немає поля для цього – можна зробити напис на вільному місці, поставивши дату і підпис. Вказати, що є факти підробки документа, тому що повістку заповнює неуповноважена особа, пише УП.

Однак якщо повістку все-таки вручили, це вже є підтверджений юридичний факт. Тому, поки йде судове оскарження цього юридичного факту, людину можуть притягнути до відповідальності.

Якщо людину викликали, але вона не прийшла (навіть якщо триває процес оскарження), місцеві ТЦКСП можуть трактувати це як ухилення від мобілізації, що тягне за собою кримінальну відповідальність. За ухилення від військової служби при мобілізації в умовах війни передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 5 років.

У крайньому разі ви можете відмовитися від повістки у присутності свідків, зокрема, якщо вона заповнена з численними помилками. Складений акт про відмову від отримання повістки передадуть до центру комплектування, а також можуть направити до поліції. Якщо підстав для відмови не виявлять, це також можуть трактувати як ухилення від мобілізації на військову службу.

Як мобілізують жінок

Заступниця міністра оборони України пояснила, що жінки, які перебувають на військовому обліку за відповідними військово-обліковими спеціальностями, можуть бути призвані у військові частини на військову службу.

Наразі такої необхідності немає, але в окремих випадках жінки можуть бути мобілізовані за найбільш дефіцитними для Збройних Сил України та інших складових сил оборони військовими спеціальностями. До них належать медичні спеціальності, зв’язку, обчислювальної техніки, радіоелектроніки, водії автотракторних (гусеничних) засобів, водолази, механіки та монтажники авіаційних машин, картографії, топогеодезії, фотограмметрії, аерофотослужби, поліграфії, кінорадіомеханіки, харчової промисловості, фінансово-економічної діяльності.

Вона також зауважила, що жодної жінки без її особистої згоди на військову службу під час мобілізації поки що не призвали.

Хто не підлягає мобілізації

Перша група

  • заброньовані на період мобілізації органами державної влади, державними чи приватними установами, підприємствами тощо. (бронь – це відстрочка призову на вимогу органів влади чи інших установ для людей, які забезпечують критичні потреби держави та громадян. Людина може бути заброньована не більше ніж на 6 місяців, але така опція доступна не для всіх. 11 березня Головнокомандувач ЗСУ заборонив бронювання військовозобов’язаних, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності).

 

Друга група

  •  особи з інвалідністю або ті, кого медкомісія визнала тимчасово непридатним до військової служби за станом здоров’я (до 2 місяців з необхідністю проходження повторної комісії). Водночас сюди не входять люди, обмежено придатні до служби.

 

Третя група: чоловіки і жінки, які:

  • виховують дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;
  • утримують дитину з інвалідністю (з видами порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження); 
  • виховують повнолітню (до 23 років) дитину з інвалідністю I чи II групи;
  • утримують трьох і більше дітей до 18 років;

 

Четверта група

  • чоловіки і жінки, які одні виховують дитину/дітей віком до 18 років (також можуть бути призвані лише за згодою і за місцем проживання).

 

П’ята група:

  • жінки та чоловіки, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з інвалідністю I чи II групи;
  • Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги тощо.

 

Шоста група

  • чоловіки і жінки, які є опікунами, усиновителями, прийомними батьками, піклувальниками, батьками-вихователями і утримують неповнолітніх дітей-сиріт та дітей, які були позбавлені батьківського піклування;
  • Люди, які займаються постійним доглядом за тими, хто потребує піклування (якщо інші не можуть взяти на себе цей обов’язок);
  • Сьома група: Жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину і чоловіка (дружину), що проходить військову службу;
  • Жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції (АТО/ООС) з 2014 року;

 

Восьма група

  • народні депутати України, Депутати Верховної Ради АР Крим;
  • працівники таких установ: військового управління, військових частин, установ, підприємств та організацій; ЗСУ; Міністерства оборони України; СБУ; Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України; Національної гвардії України; Служби зовнішньої розвідки України; Нацполіції; Державної прикордонної служби України; Нацгвардії України; Національного антикорупційного бюро України; податкової міліції; Управління державної охорони України; Державного бюро розслідувань; Державної виконавчої служби України.

 

Дев’ята група

  • студенти, які здобувають фахову передвищу та вищу освіту, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами;
  • наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь;
  • педагоги закладів загальної середньої освіти, якщо вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.