Легенда оборони Ірпеня розповів, як зупиняли наступ на Київ

Випускник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, розвідник 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила Ігор Дикун розповів, як із побратимами і місцевими зупиняли наступ на Київ. Ігор Дикун – один із легендарних оборонців Ірпеня, хто ціною власного подвигу ліквідував один із найважчих проривів росіян на фронті, за що отримав звання Героя України, йдеться в сюжеті ТСН.

Бої за Ірпінь стали визначальними в обороні Києва, місто не здалося завдяки злагодженій роботі нашої армії та героїзмові окремих її солдатів. Легенда оборони Ірпеня, а віднедавна ще й герой України, зумів зупинити пів сотні ворогів двома пострілами і вижити, зустрівши ворога на відстані витягнутої руки.

Наприкінці березня російські війська роблять відчайдушні останні спроби взяти Ірпінь і таки проривають оборону. Місто втримується завдяки неймовірному героїзму наших вояків. Серед них – 29-річний розвідник Ігор Дикун, який у найгарячіший день визначив фінал запеклого вуличного бою на околиці міста.

Ця війна почалася для нього ще 2014 року. Анексія Криму, перші бої на Донбасі – студент третього курсу юрфаку університету МВС Ігор Дикун бере академвідпустку і вступає до лав Збройних сил. Події 2014-го він вважає найважчою війною. «Проти танків воювали не тільки зі стрілецькою зброєю, але й з тими старими акумулятивними гранатами. Це ще зброя часів Другої світової. Зараз куди краща ситуація», – каже військовий.

За іронією долі, його головний бій в Ірпені вирішила та сама радянська зброя – з протитанкового гранатомета РПГ-7 він зупинив дві машини десанту і сам мало не загинув отримавши контузію і два кульові поранення.

Ігор Дикун із головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним.

Коли Ігор отримав «Золоту зірку» героя України і вперше повернувся до рідного Борщіва, його зустріли, як світову зірку. Після відновлення військовий уже повернувся до своїх побратимів, у підрозділі він тепер командир.

«Я від людей не вимагаю того, що не можу я. Якщо я не можу влучно стріляти, я не вимагаю цього від людей. Якщо я не можу подолати дистанцію, я не можу вимагати цього від людей. Яке я маю право вимагати від них те, чого не можу я?», – каже герой.

У роти триває фінальне злагодження, вже за кілька днів воїни поїдуть на схід. А там стане неоціненним бойовий досвід командира, героя України Ігоря Дикуна. Він знає, що у подвигу завжди кілька складових: підготовка, удача, сміливість і віра в перемогу.

Детальніше дивіться у сюжеті.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.