На саміті НАТО в Мадриді мають погодити додаткові бойові підрозділи, які швидко перекидатимуть на східний фланг

–>

У центрі уваги саміту НАТО в Мадриді, який відкривається сьогодні, – східний фланг. З початком війни Росії проти України усі усвідомили те, про що роками говорили на експертному рівні в альянсі. Російська загроза з використанням конвенціональних озброєнь є більшою, ніж вважали раніше. Тому Росію у новій стратегічній концепції називають уже не партнером, а противником.

Про це інформує Німецька хвиля, пише Dailylviv.com.

Міністри оборони НАТО два тижні тому вирішили, що “східний фланг”, тобто територію країн НАТО від Балтійського до Чорного моря, необхідно якнайшвидше посилити. Генсек НАТО сподівається, що на саміті у Мадриді західні члени альянсу погодять рішення про додаткові бойові підрозділи, які, в разі потреби, можна буде швидко перекинути до країн на східному фланзі. Ці пропозиції на даний момент не передбачають розміщення великих бойових підрозділів з тисячами військових на постійній основі.

Бундесвер має підстрахувати Литву

Половина “потужної” бригади, про формування якої оголосив канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) під час свого візиту до Литви на початку червня, загалом дислокуватиметься в Німеччині і лише у разі кризової ситуації буде перекинута в Литву. Інша половина (близько 1500 осіб) розміщуватиметься там на ротаційній основі. Крім того, дві тисячі військових для посилення обороноздатності Литви прибудуть з інших країн НАТО. Тож сили під керівництвом Німеччини налічуватимуть загалом близько 5000 військових.

Генеральний секретар НАТО Столтенберг бажає, щоби на саміті у Мадриді німецький підхід до “нового типу розгортання військ” став прикладом для інших заради посилення безпеки країн на східному фланзі. Дипломати НАТО, які готуються до зустрічі у Мадриді, кажуть, що про свій внесок можуть оголосити Великобританія, Франція, Данія і, можливо, Канада.

Міністр оборони Великобританії Бен Воллес два тижні тому на зустрічі міністрів оборони в Брюсселі дав зрозуміти, що швидкість відіграє тут головну роль. “Не буде 60 днів на перекидання танків до Естонії. Після цього Естонії більше не буде, якщо поглянути на те, що росіяни роблять в Україні”. Поки що альянс покладався на свої “сили швидкого реагування”, включаючи “Гострий спис”, яким, згідно з попередніми планами розгортання, знадобилося б до 60 днів на прибуття в район театру воєнних дій. Тепер це має відбутися набагато швидше. Йдеться про кілька діб.

Передумовою цьому є належна логістика, до якої країнам НАТО ще далеко. У 2018 році НАТО створило “Спільне командування підтримки та забезпечення” в Ульмі. Там зайняті розробкою транспортних маршрутів, зміцненням інфраструктури та усуненням бюрократичних перешкод. Втім, бракує поїздів, мостів та портів для швидкого транспортування важкої військової техніки зі США або з Німеччини на східний фланг. Під час “холодної війни” така логістика була добре налагоджена, але після 1991 року її було демонтовано, адже вважали, що загрози більше не існує. Зараз над пришвидшенням процесів працює керівник командування в Ульмі, генерал Бундесверу Александер Золлфранк (Alexander Sollfrank).

Постійне розгортання чи ротація?

Днями президент Литви Гітанас Науседа в інтерв’ю DW не приховував, що хотів би збільшення кількості військових НАТО у його країні. “Тому що це найкращий спосіб стримати Росію”, – сказав він. За словами Науседи, у безпосередній близькості, в Білорусі, дедалі частіше розміщуються російські війська. “Звичайно, у нас немає часу реагувати, і у НАТО було б дуже мало часу для реакції, – сказав глава литовської держави, маючи на увазі російську стратегію. – Я дуже радий, що Німеччина вирішила направити додаткові сили”. Насуеда би хотів, щоби ці війська там перебували постійно. “Ми створимо для військових кращі умови, ніж у Німеччині. З військової точки зору, набагато краще координувати дії вже на місці, бути пліч-о-пліч, тренуватися разом, щоби вже на литовській землі удосконалювати навички”.

Проте дислокацію на постійній основі вважають занадто дорогою, а також такою, що порушує останні залишки Основоположного акту між НАТО і Росією про взаємні відносини, співробітництво і безпеку від 1997 року, який Росія фундаментально порушила своєю загарбницькою війною. Незважаючи на це, Німеччина, на відміну від Великобританії, закликає НАТО не виходити з цього договору.

Останніми місяцями в НАТО уже посилили свою присутність на східному фланзі. Наявні “бойові групи”, тобто підрозділи чисельністю від 100 до 2000 осіб, були посилені у Польщі, Естонії, Латвії та Литві. Також створені нові підрозділи в Словаччині, Угорщині, Румунії та Болгарії. У НАТО підрахували, що через російську загрозу в Європі дислоковані 100 тисяч американських солдатів, майже 10 тисяч з них у Польщі. 40 тисяч військових перебувають під прямим командуванням НАТО.

Країни НАТО на східному фланзі, що приєдналися відносно недавно, наполягають на більшій і тривалішій присутності військ США. Дипломати НАТО застерігають, однак, що слід бути готовими і до того, що підтримка НАТО з боку нинішньої адміністрації Байдена може скоро вичерпатися. Такого сценарію не можна виключати, якщо республіканці переможуть на президентських виборах 2024 року і Дональд Трамп повернеться до Білого дому. З тільки недавно відновленою солідарністю тоді може бути покінчено.

Генсек НАТО і прем’єр Великобританії передбачають тривалість війни в Україні

Якщо Швеція та Фінляндія приєднаються до НАТО, росія збільшить війська, – медведєв

Кораблі постійної морської групи швидкого реагування НАТО увійшли в Балтику

На сході Польщі проходять військові навчання НАТО, в яких бере участь Швеція

НАТО підтримуватиме Україну до її перемоги: зустріч у Берліні

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.