Українська делегація спільно з польською вшанує у Варшаві пам’ять жертв трагічних подій на Волині

–>

Від імені президента України Володимира Зеленського покладуть квіти до пам’ятника вшанування жертв Волинського злочину.

Про це повідомила Українська служба Польського радіо, пише Dailylviv.com.

11 липня у Польщі відзначають Національний день пам’яті жертв геноциду громадян ІІ Речі Посполитої, скоєного українськими націоналістами. Цього дня припадають 79-і роковини так званої кривавої неділі, коли у 99 селах на Волині відбулися масові акції вбивств польських мешканців цих сіл.

Заступник міністра культури Польщі Ярослав Селлін зазначив, що є добрі шанси на пошуки, ексгумацію і вшанування пам’яті жертв на Волині. На хвилях Першого каналу Польського радіо він сказав, що для вирішення цього питання створюється польсько-українська робоча група, яка регулярно проводитиме зустрічі та опрацьовуватиме процедури дій. На думку Селліна, завдяки тому, як Польща поводиться щодо російської агресії проти України, з українського боку є набагато більше розуміння цього питання. За його словами, українці розуміють, що ці справи просто потрібно вирішити, щоб вони більше не обтяжували польсько-українські відносини.

За словами Селліна, польсько-український діалог має ґрунтуватися на правді. Польський політик сказав, що на Волині був геноцид поляків. Він також зазначив, що треба підтримувати українську державу, щоб правда про Волинь збереглася. За його словами, без суверенної України поляки не зможуть ані шукати останки жертв цього злочину, ані вшановувати їх. «Якщо українська держава не вистоїть, а російські війська будуть на Бузі, з ким ми будемо тоді говорити?» – поцікавився він.

Натомість керівник Управління у справах ветеранів і репресованих осіб Ян Юзеф Каспшик повідомив, що українська делегація у понеділок візьме участь у центральних варшавських урочистостях із вшанування пам’яті жертв Волинської різанини. Від імені президента Володимира Зеленського покладуть квіти до пам’ятника вшанування жертв Волинського злочину.

Ян Юзеф Каспшик сказав, що церемонія проходитиме в атмосфері молитви, пам’яті та роздумів.

Водночас речник МЗС Польщі Лукаш Ясіна заявив, що між поляками та українцями має бути правда щодо геноциду на Волині. Він зазначив, що вона не може ділити поляків та українців, особливо нині, коли триває рашистська агресія.

Лукаш Ясіна в ефірі Польського радіо 24 наголосив, що колись про геноцид поляків було забуто, а сьогодні Волинь вшановує польська держава, зокрема президент. Він висловив сподівання, що сьогоднішні урочистості стануть уроком історії, сповненим правди.

Лукаш Ясіна додав, що тема Волинської різанини не повинна розділяти Польщу та Україну через 80 років після тих подій і після того, що Польща зробила для свого східного сусіда в добу російської агресії. «Те, що Польща і поляки зробили для України, – це щось дивовижне, чудове, велике, прекрасне. Я думаю, що це відкриває велику, нову сторінку в історії наших країн і народів», – вважає Лукаш Ясіна.

Довідка

Воли́нська траге́дія (у польській історіографії пол. Rzeź wołyńska, «Волинська різанина») — обопільні етнічні чистки конфліктуючого польського і українського населення, здійснені загонами Української Повстанської Армії, що підпорядковувалися ОУН (б), та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянських партизанів і українського та польського цивільного населення у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Частина польсько-українського протистояння у Другій світовій війні, або, за В’ятровичем, «Другої польсько-української війни». У ширшому сенсі, складова багатовікового українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях — Волині, Галичині, Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині.

Метою дій українських націоналістів на Волині було, насамперед, бажання перешкодити майбутнім претензіям польського уряду на ці землі (так, як це сталося після завершення Першої світової війни). Керівництво УПА розглядало польське населення як потенційну опору для Німеччини і СРСР.

У традиційній польській історіографії тенденційно сприймається як етнічна чистка виключно польського населення; в українській — як «дія у відповідь» на звірства поляків щодо українських цивільних. Ця тема значно більше досліджена з боку польських істориків, які займаються цією проблемою від часу закінчення Другої світової війни. Українські історики переважно почали досліджувати цю тему після проголошення Україною незалежності.

Сенатор Ян Жарин заявив, що «без Львова немає польського народу»

Неподалік Львова відкрили пам’ятник жертвам Армії Крайової

Львівський митрополит РКЦ заявив, що війна на Донбасі – кара за «геноцид»

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.