Максим Нефьодов: «Навіть у НАТО не дуже багато «радарних» супутників»

Колишній голова Держмитслужби Максим Нефьодов про важливість купівлі супутника для ЗСУ фондом «Сергія Притули»:

«Знаєте, я точно не з групи підтримки Сергія Притули, але мені підгорає, коли я бачу весь цей брєд про «та нащо цей супутник, відмили кошти, краще б…». Я в проєкті

#РосіяЗаплатить вже півроку як займаюсь оцифровкою зображень з супутників і дронів, аби розпізнавати пошкодження, оцінювати збитки і планувати проєкти відбудови. Тому просто розкажу вам, чому цих зображень завжди не вистачає.

На відміну від Голлівуда, немає постійного спостереження за кожною точкою землі. Для цього супутників мають бути навіть не тисячі, а мільйони, аби постійно пролітати над потрібними точками. Тому супутників військовим завжди треба більше. Як треба більше дронів. Коли ви бачите новини «отримали доступ до супутникових зображень» – це не про «бачимо тепер все в світі». А про «бачимо тепер трохи більше».

«А от НАТО нам же дає…» Так, щось дає. Але, як не дивно, вони не віддали нам в безлімітне користування все своє супутникове угруповування. Як не віддали всі свої ракети і танки. І те, що приходить, явно – що є, а не «сер Джон, а можете зранку повернути ось цей супутник на такий кут, бо ми там секретну операцію задумали?». Але навіть якби віддали – див. пункт перший. Це не «і тепер розвідники можуть іти на пенсію». От подумайте, якби все було завжди видно з супутників, нащо б американцям були літаки і дрони розвідники?!?

Більшість супутників зайняті одночасно купою роботи, тому результат виходить як виходить. При цьому навіть пролітаючи над конкретною ділянкою, кут зору не такий великий. Навіть невелике місто не потрапляє одним шматком, якщо просто. Тому навіть НАТО не може дати нам все.

Навіть у НАТО не дуже багато «радарних» супутників, це відносно нова технологія. От всі ці зображення MAXAR, які ви бачите в новинах – це, в першу чергу, оптичний діапазон. Радарні супутники дууууже потрібні, бо, як не дивно, дуже часто земля закрита хмарами, а лінія фронту ще й димом. А ще є така штука як ніч – шокує, але вночі самий крутий фотік на орбіті бачить трохи гірше…

Зображення з супутника – це не «онлайн-камера», якою пан Притула може крутити, аби побачити, що ви там робите голяка на подвірʼї. Зображення завантажуються на станції прийому, обробляються і тільки потім доступні для користувачів. Це теж накладає обмеження на «продуктивність» конкретного супутника. Мати свій ексклюзивний – набагато швидше, аніж отримувати щось у когось.

Ціни. Супутникові зображення коштують дорого. А ексклюзивні зображення – ще дорожче. Це досі закрита індустрія, яка працює не дуже клієнто-орієнтованим способом для великого бізнесу і державних органів. Тут немає апішечек і легкого доступу до відкритих даних, не можна отак за 5 хвилин купити щось карткою. Повірте, я пробував. Тому спробуйте знайти дешевше, блін. І прямо зараз. Окремо смішні претензії щодо «доходу компанії за минулі 5 років», оскільки перший супутник ECEYE запустили в 2018-му, а сформували повне угруповування з 15 супутників – в січні 2022.

Чому цього не зробила держава? Чесна відповідь – не знаю. Думаю, бо у нас погано з грошима на все одночасно. Війна – це дуже-дуже дорого, особливо якщо підтримувати нормальність життя поза лінією фронту, не обмежувати ніяке споживання і знижувати, а не підвищувати податки. Тому добре, що волонтери і прості українці пожертвами можуть підставити плече. Звісно, окремий «прівєт» тим державникам, які витратили шалені гроші на непрацюючий «вітчизняний супутник Січ».

Чому це пріоритет зараз? Можу тільки здогадуватись. Як бачите, у нас все більше дальнобійних засобів ураження. А дронів із великою дальністю польоту – не дуже. Тому аби знаходити цілі, вдень і вночі, під хмарами і димом, якісні розвіддані супер важливі. І їх ніколи не буває достатньо, навіть в кіно про Джеймса Бонда.

 

Тому можна просто сказати дякую Благодійному Фонду Сергія Притули і тримати кулаки, аби у ворогів було побільше бавовни. #разомідокінця».

Нагадаємо, 22 червня фонд Сергія Притули оголосив збір коштів на купівлю трьох безпілотників «Байрактар» для ЗСУ. 600 млн грн українці зібрали всього лише за три дні.

За ці кошти можна було придбати чотири безпілотники, втім турецька компанія Baykar, вражена неабиякою згуртованістю українців, вирішила дати безкоштовно три безпілотники. 18 серпня стало відомо, що за гроші українців для ЗСУ купили супутник.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *