Рештки військових радянської армії заберуть з Марсового поля у Львові

–>

Рештки військовослужбовців радянської армії і осіб періоду Другої світової війни перепоховають з Марсового поля, що на вулиці Мечнікова. Таке рішення прийняв виконавчий комітет Львівської міської ради.

Про це інформує пресслужба ЛМР, пише Dailylviv.com.

На цьому місці в пам’ять про тих, хто віддав своє життя за Україну, місто планує облаштувати величний Меморіальний комплекс Героїв України. Тому логічним є те, що на одній території не можуть бути поховані також солдати радянської армії та підрозділи НКВД.

«Меморіал Личаківський військовий цвинтар на вулиці Мечнікова є пам’яткою історії від 1972 року і потребує докладного дослідження та реконструкції. Офіційно вважається, що поховані тут військові, які загинули під час Другої світової війни, хоча більша частина загинула в період з 1944 до 1950 року під час каральних операцій НКВС на Галичині.

Архітектурне вирішення меморіалу, що збудований в 1974 році – це чергування смуг чорного та червоного граніту, що мало б символізувати георгієвську стрічку. Очевидно, що такі архітектурні символи не можуть бути поряд з похованнями закатованих жертв Замарстинівської в’язниці, воїнів УПА та новітніх героїв.

Готується архітектурний конкурсу на новий проєкт Меморіалу Личаківського військового цвинтаря, який охопить всю територію, тому таке рішення виконкому є своєчасним і потрібним», – каже керівниця управління охорони історичного середовищі Лілія Онищенко.

Зараз тривають консультації з архітекторами щодо технічного завдання для конкурсу на кращу проєктну пропозицію Меморіального комплексу.

«Ми говоримо сьогодні про опрацювання цілої території Личаківського військового цвинтаря (так званого Марсового поля), що при вулиці Мечникова, включаючи саму територію поховань, прилеглі простори та навіть сусідні вулиці. У напрацьованій попередній концепції Меморіалу передбачаємо військові поховання Героїв України, парк-сквер пам’яті та меморіальну площу. Це має бути місце тиші, місце роздумів. Йдеться про новий елемент меморіальної архітектури», – зазначив головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.

Також рішенням виконкому визначено порядок та процедуру отримання відповідних дозволів від державних органів влади, та визначення самого місяця перепоховання.

Історична довідка

Територію теперішнього Личаківського військового цвинтаря (так званого Марсового поля), а саме верхню західну його частину, після подій Першої світової війни займав Австрійський військовий цвинтар, який простягався до сучасної вулиці Черемшини. Досі на цій вулиці є збережена мурована брама Австрійського військового цвинтаря. На західній частині Австрійського військового цвинтаря після Першої світової війни до ексгумації взимку 1935-1936 років були поховані вояки австрійської армії та Українські Січові Стрільці. Після ексгумації, зокрема зі 111-ти могил Українських Січових Стрільців було зроблено 44 поодинокі і 23 групові могили. Ці поховання були комасовані та перенесені на іншу ділянку Австрійського цвинтаря, яка знаходилися раніше на території сучасного 82-го поля Личаківського цвинтаря (поруч зі збереженою досі могилою Павла Ліськевича – четаря УГА).

У західній частині колишнього Австрійського військового цвинтаря (частково на ексгумованій у 1936-1937 роках території 82-го поля і трохи далі на теперішньому так званому Марсовому полі, аж до теперішньої вул. Мечникова існував приватний город родини Боднарів. В червні 1941 року більшовики відібрали Боднарам город. Влітку цього року на території сучасного так званого Марсового поля вони проводили масові розстріли людей. У 1946–1947 роках, після другого свого приходу, більшовики зрівняли з землею бульдозерами і перекопали Австрійський військовий цвинтар, а на його місці влаштували цивільні та військові поховання. Колишній Радянський Союз ніколи не підписував міжнародних угод про охорону та відновлення військових могил. Тому майже всі нерадянські цвинтарі тоді вважалися ворожими і підлягали ліквідації. Від 1946 р. тут розпочато цивільні поховання. Австрійський військовий цвинтар приєднали до Личаківського і утворили 82-ге поле, яке поділили на окремі ділянки.

На місці колишнього городу Боднарів у верхній його частині, прилеглій до території колишнього Австрійського військового цвинтаря, яка утворилася після ексгумації, під час другого приходу більшовиків був закладений військовий цвинтар для вояків Червоної армії, на якому поховано спочатку в земляних могилах, а потім з бетонними надгробками у 1944–1950-х роках разом з вояками НКВС 3491 особу. Згідно книги реєстрації до них відносяться 1252 радянські воїни, які були поховані: у 1945 – 574 особи, у 1946 – 456 осіб, у 1947 – 148 осіб, у 1948 – 54 особи, у 1949 – 18 осіб, у 1950 – 2 особи. Збереглися фотографії цих поховань. За архівними даними, на цьому цвинтарі, поруч з вояками радянської армії, які померли від ран у шпиталях Львова, ховали вояків дивізії НКВС, котрі воювали на Львівщині з підрозділами Української Повстанської Армії. Ці воїни були причетні також до масових репресій проти місцевого населення.

Згодом в 1974 р. на Марсовому полі був закладений цвинтар вояків Червоної армії (Личаківський військовий цвинтар) за проектом архітекторів Андрія Шуляра, Василя Каменщика та скульптора Володимира Бойка. Під плитами з чорного граніту, які розташовані по обидва боки головної алеї, перепоховані воїни Червоної армії. Написи з іменами полеглих на плитах – переважно без дат життя, лише на декількох перших могилах є дати смерті. Можливо тому, що здебільшого роки загибелі припадали на 1945–1950 роки і не співпадали з Другою світовою війною, компартійні функціонери вирішили не писати їх на гранітних плитах військового меморіалу.

Мелодія, яку виконує сурмач Львова на похоронах військових, запозичили в США (відео)

Львів’яни прощаються із загиблими Героями на вулицях міста

В Україні створять Національне військове меморіальне кладовище

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *