У Підкамені відновили вежу монастиря та створили новий маршрут для паломників. Фото

Монастир є пам’яткою національного значення і частиною транскордонного паломницького маршруту. У селищі Підкамені Львівської області відреставрували вежу Монастиря походження дерева Хреста Господнього – пам’ятки національного значення XV-XVIII століття, яку визнали аварійною ще 13 років тому.  

Хід реставрації

У 2009 році 56-метрову вежу визнали аварійною і внесли до переліку об'єктів, які потребують першочергового виведення з аварійного стану. Ще за два роки буревій пошкодив частину даху, обвалилися барокові скульптури. Обласна влада намагалася проводити там протиаварійні роботи.

Повноцінне відновлення вежі розпочалося лише 2018 року у межах проєкту «Транскордонний паломницький маршрут як інструмент промоції спільної історико-культурної спадщини в українсько-польському прикордонні», який реалізовувала Асоціація «Єврорегіон Карпати-Україна» за фінансової підтримки Європейського союзу в межах Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2014-2020.

 

Через локдаун, пов'язаний з коронавірусом, та повномасштабне вторгнення роботи доводилося призупиняти. Ускладнювали їх і важкі кліматичні умови та праця на великій висоті.

«Також гальмували додаткові обставини, пов’язані з археологічними дослідженнями, під час яких знайшли примонастирський цвинтар з надмогильними плитами. Під час робіт майстри знайшли стару пляшку із запискою з інформацією про попередні реставрації», – зауважив головний архітектор проєкту реставрації Остап Василина.

Зрештою, цьогоріч завершили відновлення вежі, також впорядкували територію навколо пам’ятки.

«Розчистили і відреставрували зовнішні фасади всіх ярусів дзвіниці, відновили підвіконники, покрили міддю дахи, завершили реставрацію кам’яних блоків вхідної брами дзвіниці й закінчили впорядкування території навколо», – розповіла керівниця департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА Олена Василько.

  Керівниця департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОВА Олена Василько

Європейські кошти для української культурної спадщини

На реставрацію пам’ятки у Підкамені у межах проєкту Євросоюз виділив 739,8 тис. євро. Вежа монастирського комплексу у Підкамені – це наразі єдина пам’ятка національного значення на Львівщині, яку реставрували за європейські гроші.

«Цей проєкт – це чергове свідчення того, як треба використовувати механізми українсько-польської транскордонної співпраці для відновлення і популяризації культурної спадщини прикордоння. Завдяки європейському фінансуванню нам не лише вдалося відновити три сакральні об'єкти, в тому числі вежу монастирського комплексу у Підкамені, який називали «східною Ченстоховою», а й дати старт новому туристичному маршруту місцями паломництва», – наголосила керівниця проєкту, членкиня правління Асоціації «Єврорегіон Карпати-Україна» Галина Литвин.

   Керівниця проєкту, членкиня правління Асоціації «Єврорегіон Карпати-Україна» Галина Литвин

Підкамінь – частина паломницького маршруту

Як розповіла Галина Литвин, метою проєкту було не лише відновити пам’ятки в українському Підкамені та польських Голублі та Мокободах, а й розвивати між ними співпрацю, туризм, популяризувати їх як важливі паломницькі місця. Тож було сформовано перелік об’єктів на території 8 українських та польських регіонів, які варто включити у паломницький маршрут, а також розробили пропозиції до його створення.

«Переконана, що ці напрацювання стануть для партнерів відправною точкою для подальших дій із популяризації і відновлення сакральної спадщини прикордоння», – каже вона.

  Також у межах проєкту партнери провели навчання для фахівців у сфері туризму і збереження культурної спадщини, органів місцевого самоврядування щодо роботи із пам'ятками, виготовили 3D-тури реставрованими об'єктами, представили сакральні об'єкти під час 6 концертів духовної музики, а також провели іконописну школу, в якій взяли участь внутрішньо переміщені особи та діти військовослужбовців.

Історія пам’ятки

Монастир походження дерева Хреста Господнього (XV-XVIII ст.) – пам’ятка архітектури національного значення. Перша згадка в історичних документах – 1464 рік. Тоді шляхтич Петро Цебровський запросив до Підкаменя отців домініканців зі Львова, щоб розвивати тут духовне життя.

 

Храм кілька разів нищили татари. У 1612 році стартувало будівництво нового костелу і монастиря, яке тривало 83 роки. У 1702 році довкола монастиря почали зводити оборонні мури, що частково збереглись до наших днів. Монастир став відомим після проголошення ікони Богородиці чудотворною. Сталося це після того, як у 1725 році Папа Римський Венедикт XIII надіслав золоті освячені корони для цієї ікони.

 

На стінах монастиря та церкви збереглися пам’ятні плити фундаторів. Серед них були магнатські роди Вишневецьких, Чарторийських, Любомирських, Собеських, Потоцьких, Калиновських.

Найцінніші пам’ятки комплексу:

  •  Костел Успiння Пресвятої Богородицi (1464-1760);
  •  Монастирськi келiї (1612-1746);
  •  Обороннi споруди монастиря (мури, дзвiниця, башти, 1702);
  •  Коринфська колона з фігурою Богородиці (1719);
  •  Каплиця cв. Параскеви (1739-1741).

 

Під час Другої світової війни монастир був понищений, а й 1945 році – ліквідований. Радянська влада влаштувала тут концтабір для українського духовенства, а потім – пересильну тюрму. У 50-х роках монастир зробили психоневрологічним закладом закритого типу.

Монастир зараз

Зараз монастир походження дерева Хреста Господнього належить згромадженню ченців-студитів Української греко-католицької церкви. До пам’ятки відремонтували дорогу, встановили вказівники, з’явилися позначки на google maps. Також тут діє інформаційний центр та сувенірна крамничка.

  Партнерська публікація Фото: Віталій Грабар ______________________________________________________________________________________________________

Щоб отримувати актуальні й гарячі новини Львова та України, підписуйтеся на наш Instagram та Viber.

Трансляції важливих подій наживо і щотижневі відеопрограми  про актуальні львівські питання у «Темі тижня» та інтелектуальні розмови на загальноукраїнські теми у «Акцентах Твого міста» і публічні дискусії для спільного пошуку кращих рішень викликам громади міста – дивіться на нашому YouTube-каналі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *