Членки та членкині: як творці правопису 2019 року ігнорують фемінітиви, які самі запропонували

Науковці та науковиці, які запропонували суфікси для фемінітивотворення, не послуговуються ними, вигадуючи якісь «табу» та «але».

«Відмова від фемінітивів у назвах посад науковців та науковиць, держслужбовців та держслужбовиць, військовослужбовців та військовослужбовиць», — на це звернула увагу Редакторка Ольга Васильєва у своєму Facebook.

За її словами, Інститут української мови НАН України, Правописна комісія, половина складу якого становлять доктори й докторки Національної академії наук, зокрема Інституту української мови, Інституту мовознавства імені О. О. Потебні та Українського мовно-інформаційного фонду — усі вони вперто ігнорують фемінітиви.

Водночас Ольга Васильєва зауважує, що існує небажана омонімія в нечисленних словах, як «капітанка» (головний убір) чи «солдатка» (дружина солдата). Проте слова «сержантка», «лейтенантка», «полковниця», «пілотеса» (як і «стюардеса»), на її думку, звучать добре, як і «докторка», «професорка», «співробітниця».

«Ідеться не тільки про гендерну лінгвістику та «геть від москви!», а й про морфологію та синтаксис: якщо ми поглянемо на інші словʼянські мови, то дізнаємося, що фемінітиви — їхня невідʼємна риса, як і української. Якщо в університеті Польщі, Чехії або Словаччини ви звернетеся до викладачки «пані професоре», а не «пані професорко», то не лише порушите норми цих мов (неузгодженість у роді), а й образите професорку», — йдеться у дописі. У пості пані Васильєва здивована тим, що вчені затверджують новий правопис, який відроджує багато питомих українських рис, однією з яких і є фемінітиви, а на практиці обстоюють російські традиції в українській мові. Інститут мовознавства імені O.O.Потебні НАН України на своїй сторінці писав таке: «Що ж до "членкині", то це запозичення з польської (członkini). У чехів і словаків — členka. Наші сусіди до цих слів звикли». «Тобто наші цивілізовані сусіди-словʼяни звикли до членкинь і членок, а в Україні досі має бути «пані член»? Коли ж нарешті ми вбʼємо в собі малоросійство та мізогінію, починаючи з наукових кабінетів», — підсумувала пані Ольга Васильєва. Нагадаємо, 22 травня 2019 року Кабінет міністрів України схвалив нову редакцію українського правопису. Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. Новий правопис почав діяти 3 червня того ж року.

 Ігор Ющенко

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *